"Моє захоплення містом безмежне! Старі та величні будинки, тісні, але затишні вулички. Романтика Чернівців зашкалює! Вау! Як гарно! Тут Європа і Україна зійшлися в одне місто!" – поділилася враженнями від перебування у Чернівцях туристка зі Cхідної України.
Студентка Дніпропетровського державного аграрного університету Богдана ЛІПОШКО зі своєю матір’ю Оленою дуже люблять подорожувати. Цього разу вирішили відвідати Західну Україну, у тому числі й Буковину. У Чернівцях вони заходили до костелу Пречистого Серця Ісуса і навіть потрапили на перше за багато десятиліть хрещення дитини. На ринку "Центральний" купили і скуштували ожини, яку раніше ніколи не пробували. Побували на кладовищі на Зеленій і були вражені красою надгробків.
Вразило, що під’їзди відчинені
– На кладовищі просто неймовірні скульптури, – ділиться враженнями Богдана Ліпошко. – Єдине, що саме кладовище у дещо занедбаному стані. Я навіть, як турист готова, була би платити гроші за вхід на таке кладовище. А костел Пречистого Серця Ісуса після завершення реставрації, гадаю, буде мати дуже гарний вигляд! Бруківка так класно виглядає, там стільки можна фільмів знімати. Такого у центральній Україні ніде немає. Десь збереглося, але уривками, а тут усе в комплексі. А ще у вас неймовірні під’їзди. Я просто фанатка під’їздів, старої плитки, вікон. І вони у вас відчинені, можна зайти подивитися. Бо у нас взагалі майже всі будинки на домофонах або на замках. А ще тут дуже привітні люди, що не спитаєш, тобі все покажуть. У нас люди набагато замкнутіші.
– Інформаційних стендів багато, якщо десь загубився, можна подивитися, це теж дуже круто, – провадить Богдана. – Місто чистеньке, і смітнички всюди є. У Дніпропетровську після випадку, коли у 2000-их роках підривали смітники, їх майже немає на вулицях. А ще респект Чернівцям за воду у кулері біля міськради! Для туриста у спекотну погоду – це круто! Ти йдеш, хочеться пити, а тут – опа! – безкоштовна вода. Я взагалі ніде такого не бачила. Ми ще питаємо охоронця – а це безкоштовно? Бо настільки звикли, що за все потрібно платити. І були такі здивовані – о Боже, халява таки існує!
З недоліків студентка називає відсутність на старовинних будівлях інформації про них.
"У Черкасах, наприклад, на старих будівлях є коротка історія, стенд формату А3, на якому написана невеличка історія з фото. У Чернівцях, на жаль, такого немає. Тобто ми йдемо містом, бачимо – о, класна будівля, можемо на карті глянути, як вона називається, але історії про неї жодної немає".
"Їжа дешевша і порції більші"
Порівняно з центральною Україною ціни тут дешевші на помешкання і на їжу, каже Богдана. Тільки от ціни на проживання у хостелах не задовільнили.
"Вважаю це здирництвом – за кімнати, де живе 12 осіб, хочуть по 100 гривень з людини. Для таких туристів, як ми, які лише ночують, це, вважаю, дорого. Тож ми знайшли кімнату на двох за 150 гривень. У центральній Україні хостел можна знайти й дешевший. Зате ми натрапили у вас на чудові їдальні, де так наїлися, що не могли вилізти з-за столу. У нас в кафе їжа дорожча гривень на 10-15 і порції менші. А тут порції великі, навіть забагато".
До Чернівців справді приїжджає чимало туристів не лише з усієї України, а й з-за кордону. За словами адміністратора одного з хостелів у центрі міста Стаса УКРАЇНЦЯ, приїжджають з усієї Європи, а також Японії, Кореї, США, Австралії. А от росіяни заглядають рідко.
– Зазвичай, туристи або зупиняються на ніч-другу проїздом до Румунії, або ж подорожують областю – горами, селами, – каже адміністратор. – Туристів багато, особливо в літній сезон, тому місця треба бронювати заздалегідь.
У хостелі познайомилася з 21-річним туристом із Донбасу Дмитром ВОРОНОВИМ. Хлопець зізнається, що не очікував на таку холодну погоду, тож, приїхавши потягом і трохи прогулявшись, пішов до хостелу грітися.
– Саме місто мені дуже навіть сподобалося, незважаючи на те, що сьогодні страшенно холодно, – каже Дмитро. – Місто мені дуже нагадало Львів за архітектурою. Люди милі, ввічливі. І це вже дивно. Бо у нас люди похмурі.
Офіціантки одного з кафе на вулиці Кобилянської розповідають: туристи-іноземці навідуються до закладу щодня.
– Часто це наші заробітчанки в Італії, в яких зараз відпустки і вони приїжджають додому ще й привозять з собою чоловіків-італійців, – розповідає адміністратор кафе. – Також є індуси, німці, американці, поляки… Іноземці зазвичай дуже ввічливі. Дуже виховані. І за все дякують. Принесла воду – "дякую", принесла стакан – "дякую"…
Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook
