Мєлкий бачок і мнєсо з борщу: політічєскі мислі. Блог Мостіпаки

Сего тижня наш город гудів. Та так гудів, як той гудок Ахметова над Донбасом. Гудок гудів, а Донбасу – нуй, Так і тут. Гудів, гудів, а базару – нуй, доріг –нуй, а Манчуленко… - на мєстє.

***



Всьо почали борці за файні, рівні, гладкі, блищичі, асфальтіровані і помальовані дороги. Приперлися в міськраду і давай посеред зими трєбовать у самого Васі – нашого почті святого Васі, трєбовать дороги. Ну, чудаки. А він де їх возьме? Шо з дому принесе? Так в нього і вдома їх нема. В чоботях із хати до джипа добирається – з шестої години ранку. Рибацких. А вам дороги. Он до свого хліва на Зельоній за зиму ні разу по-людськи не прогорнув дороги і коло хліва не прибрав. А ви дороги. Тут самому нема. То лише чисто на тілівізорі Вася каже, шо з дорогами у нас загляденьє, як в ставу на дні, де він купався з Кличком. То єсть, шо в наші дороги можна дивитися і там писок ся отражає. Володьки Бешлея. Ну так тілівізор на то він і є. Раз Вася си купив тілівізор, то там має шось розказувати. Шо зря єму бабло давати? Хай меле. А дороги то таке. То тра робити. А з цим у нас не фонтан. Бо шуфля має ручку. А де до шуфлі взяти руки? Отак.



Так шо зря приперлися. Буде весна і Вася всьо поліпить. А як влітку не буде дощу, то поліплене простоїть аж до Покрови. А тілівізор покаже, що до скончанія Віку. Так шо я би з дорогами трохи подождав. Бо вон на Січових стрільців файно так поліпили у вересні, блищило, шо в котофея ліве вухо. А шось тако їду туди рогатов євробляхов Боді Ковалюка, то вже вібрує і пливе. А Володька ж казав, шо туди бетон клав. Зо три мішалки. А най єму. Єдну мішалку – в штани. Отака дорожна обстановка в нас. Тривожна, но оптімістічєска. Як тілівізор скаже, так і буде.

А от шо бачок принесли і написали на кришці "Хабарник", а Вася неосмотрітельно за кришку сховався, думаючи, шо то фіранка, і вийшов конфуз, то то всьо постановка. Вася сам устрініл сіє недоразумєніє, закривши кришку. І "Хабарник" щез. У бачку. Тай бачок не той. Не тих размєрів. Ніякий Вася з єго організмом туди не влізе – мєлкий і неуютний бачок. Та туди навіть Андрюша Ілюк чи Ваня Шортік-Шльопка не прошмигне. А у Васі організм солідний, мощний такий. Тай вопши. Вася, шо хабарник? Який Вася хабарник? Вася ніц не бере. Він всьо роздає. Вже півроку. Бо з худібкою тра розщитатися, бо без "на", вона навіть не кашляне і не пукне. В бачок. Так шо Вася – не хабарник, а чєловєк государствєнний. Єму за державу обідно. А держава в него – то він сам і Оксанка Петрівна. То хто сію державу обідить, то Вася пасть порве. А так єму ніц не тра. Так мєлоч. Коробка печеньок, банка вареньок і жменька карамельок. А всьо остальне Вася – для держави і для пацанів. Бо пацани за Каспрука жутко оголодали. Жутко. Дехто так прос..вся, шо з чим у бізнес в 90-ті прийшов, з тим си і лишив. Ше й винен. То Вася мусит спасати пацанів з голоду. Єдному базар, а іншому просто обід. Благотворітєльний. А тут таке пишуть "Хабарник". Тьху. Не іначе, як государствєнний муж. І отєц черновіцкої демократії. Така вона в нас.

***

А ше в нас з дохторами-акушерами діла у міськраді рішали. І порішали. Бо Васю жіночки припирали до тумбочки. А Вася. то такий чоловік, шо він по тумбочці тій розповзається, а тоди назад збирається. Така єго фізічєско-біологічєска субстанція. Ти єго притиснула всім тєлом, а він розповзся… Ти давлєніє ослабила, бо десь си шось зачесало, Вася тут же знов зібрався докупи і далі щось мутить-крутить, лохів розводить, про політічєскі козні розказує мамашам, а ручки самі шось мутять, а очки туди-сюди блимають і бігають. А мамаші вірять. Бо Вася за народ, за мамаш, за роженіц, за здоровля малюток і процвєтаніє дохторов. А ручки так і норовлять...



Ну і порішали. Тепер в нас в роддомі-страдальці, шо ютиться в дєцкій больнічці, тіш і благодать. Вася з пацанами шось таке наприймали, шо тіпа тепер там два дохтори. Старий дохтор не може звільнити молодого. А старого дохтора можуть теорітічєскі звільнити, але то має бути не дохтор Манчуленко. Вот, якби то був дохтор Іванов, то пожалуйста, возможность є. А от вже, як дохтор Манчуленко, то такої возможності вже ніби і нема.

Но, раз такі діла вже пішли, що як в тій басні про революцію, верхи не можуть, а низи не хотять, то в роддомі ніхто старому дохтору і молодому дохтору не забороняв, аб вони один одному гадили, а колєктів такево – трохи "молододохторських", а трохи – "стародохторських". Вопшим, пекло. Но, жіночки поняли, шо побєду вони почті з Васі витиснули – просто єго ручонок не замітили, де вони в цей час шаруділи. Але для жіночок главне, аби не було політіки і, не дай Боже, ніхто не міг на їх борьбі з дохтором нажити си політічєского капіталу. Бо так і прут, так і прут, аби на тонких женскіх плечах си нажити капіталу. Всякі каспруки. Сам видів, як лізли на ті тонкі плечі, на які де сядеш, там і злізеш, за політічєским капіталом усякі політічєскі товаріщі. Такі діла.

Но при таких ділах я би в той роддом не йшов і на вертольота не ліз, хоч в мене й ніц такого інтєрєсного й нема. Бо а раптом тако залізеш, а тут питають, ти за кого – "молодохторських", чи "стародохторських"? І як вгадаєш? Тут тіко Вася може розібратися, хто чиї. А тако, як ти проста пацієнтка, а не вгадаєш, то й на вертольоті лишать. То й сиди собі.

***

Но сама крута історія вчудилася, то канєшно, з базаром "Буковинський". Нє, то шо людей киданули, то хто би сумнівався. Жізнь Валєр Миколаїча і єго патрона-гєнєрала Віктор Миколаїча, то такий суцільний развод лохів, як кажуть москалі, "на мякінє".



І то шо Вася має попадос із залежністю від цих двох товаріщєй, не дивина.

Вася вопши весь обкладений попадосами, як прілої соломи мухами. Тут тобі і разводящій "друг прєзідєнта" Віктор Миколаїч, і "гімно у вокулєрах" із АПУ - ше той екземпляр у візантійсько-липкоруко-інтриганському окружєнії глави держави, і два брата акробата – Митро з Синькова – австрійській готельний узнік, та Юра – тель-авівський бєжєнєц, і Іван Миколаїч – главний війт нашого буковинського кольхозу, без якого Вася може не приходити рішати діла до сесійної зали, бо без Йванового білого братства там не буде голосів. Це риба покрупнєй, яка тримає Васю моцно зябрами за спілі помідори.

А є ше всяка шушера дрібна – 29 народних проходімців (нема на них баржі, Вася й сам би ї вже найняв і оплатив, якби хтось вивіз то до Дунаю). А ше всякі прохачі халяви, інформаційні провокатори, політічєскі маніпулятори, говорящі голови, квазіактівісти, боти і просто ідійоти, з якими зв’язався, а нема куди подіти. Но то таке. То проблеми Васі, з яких в него єден вихід – прикинутиси тєжко слабим, тєжко немічним і головне - тєжко бідним.

Но базар – це шоу з цеї серії. За відставку Каспрука Вася мусить платити. Платити довго і тєжко. І всяким. Спочатку дрібним пройдохам дрібним баблішком. Потім середнім пройдохам – посадами. Потім більшим пройдохам майном. Далі ше буде і буде. Зари він платить майном і землею нашою, рабами з багатоквартирок, бюджетом, піском, сіллю, тендерами. Далі колесо піде в зворотній бік і тра буде платити тим, кого абідєл. І по крупняку. І вже своїми. Вони чуже брати не будуть і вже не скажуть, як у 2014-му, коли Вася бігав і просив бізнес не чіпати, "Ми ж не такі, як ви". Такого гуманізма і чєловєколюбія вже не буде. Карочє, діла. Така чєловєчєска комедія.

Но я про базар. То вот базар, кроме проблєм Васі, показав і ше багато шо.

В частності, шо партія прєзідєнта в нашім горсовєті тоже складається з дрібних бариг, а не велікіх політіків. І вони обов’язково мають вляпатися у якесь г., бо така їх натура. Ніц з політікою общого не має. З дрібного бариги ніколи не буде навіть дрібного політіка. Таке. Размишлєнія. Простітє, як когось абідєл. Но факт.

А ше дєло базара показало, шо врємя мірного рєшєнія вопросов із всякими там пікетами, обращєніями до глав авантюрістічєских політічєских збіговиськ тіпа партій (чого лиш Діма Добродомов в сему списку вартує). блокуваннями трибун, криками і плакатами "Ганьба" безнадьожно підходить до безславного кінця. Бо цим усім не зупиниш стару жадібну політічєску худобу, яка пройшла мутняки 90-х і так і не нажерлася. І не спиниш мєлких жуліків-подростків, як виросли в гнилизні постсовєцької Неньки.

А от шо їх спинить і як, то вопрос ріторічєский. Но, я би не хотів жити у такі інтєрєсні часи рєшєнія вопросов такими методами, способами і людями.

Но історія нам не залишає вибору. Бо як тепер вони з-під носа 400 дрібних базарників умикнули базар, то завтра вони прийдуть до тебе до хати, залізуть тобі у погріб, банєк із борщем і витєгнуть мнєсо, потягнуть курку з духовки, або відріжуть любимій тещі палець із фамільним кольцом, на яке сам чекав роками.
І шо ти з ними будеш робити? Вчепиш на воротях плакат "Ганьба!". Чи напишеш пісьмо Юльці? А може на Ютюбі запишеш обращєніє до Пєті з приводу єго радників, які в 70-ть наїстися не годні? От шо зробиш?

Скажете, шо я щось курив чи пив? Ага. І курив, і пив. Саме тут і зараз. Але ви мені скажіть, шо будете робити, як до вас у вікно буде лізти отаке нашим народом обране, або тягнути з погреба тушонки?

Бо вони ж то себе після цих "розпиляних" базарів вважають побєдітєлями, хазяєвами жізні, газдами города, а нас усіх бидлом, лохами і тєрпілами. То як там із погребом? А з баняком борщу? Ше не лізуть? То запріть погріб і бігом витягніть мнєсо з борщу. Бо базарів, землі, майна, посад, бюджету на всіх них не хватить. А їх багато. І верховні, і крайові, і мєстні, і їх слуги, і діти, і внуки, і куми, і свати. Тоді то і буде "картінка для Путіна", а то Валєр Миколаїч так переживали, шо сто базарників, яких він роздєгнув, роблять плакатами "Збережіть наші робочі місця!" "картінку для тілівізора Путіна".

Патрійот однако. Видий, і зо три вишиванки має, і навіть вишиті гачі.

Олександр Мостіпака

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram