Загадка «хати з левами»: Кум - від Вуйця, чи Дєдушка – від Свата? Блог Мостіпаки

Напівзвільнений Дєдушка вже майже місяць паше на благо Отєчєства і бєшєно актівізувався після бесіди з зубром, а в мерії шукають демонів і скоро знайдуть – у дзеркалах.

***

Ви чули, що Україна п’ятий рік воює? Чули. А чули, що вона живе на позичені гроші? Чули. А чули, що в ній всі шось крадуть – хто цвика, хто євробляху, хто вугіль, а хто бюджет? Чули. Ну то й шо. А шо скрізь ср..ка? Ну то й шо. То десь ср..ка. Але ж кумів, сватів, фінів, нанашок, нанашків, свояків, кунаків, мудаків, хрещених татів і мамів, нехрещених татів і мамів і просто файних пацанів ніхто не відміняв і відміняти не збирається.

А чого? Бо то наш бетон і мур. На тому вся єсть пішла українська земля і на тому вона вся і тримається. Бо якби тихво не було, то ніякої власти в нас би тоже не було і москалі би си вернули з комуністами і царем-батюшкою вкупі.

А так як сюди глянуть, як на наших суворих вуйків і кумів подивляться, то вже їх всіх дрижаки і хапають – і царя, і москаля, і комуніста, і навіть Жиріка.
Ото дивіться, як не вірите. Якби то хтів якийсь москаль вернутися на Буковину, то куди єму йти? Ну воно понятно. Першим берем "дім з левами", а другий "дім з прівідєніями", себто мерію.

А шо там тому москалеви, комуністові чи царю брати? А ніц. Бо перше ж тра власть нашу народну арештувати, зв’язати, кляпа до рота і "на подвал". А в нас шо? Повна …опа і "зельоні троянди". Тобто, геть загадочна ситуація.

Приміром, прийшли москалі, злобні путінці, чи й навіть сам цар-батюшка і кажуть: "Ану, де тута Дєдушка Олександр Георгійович, злазь "на подвал". А наш Дєдушка-патрійот: "А фіг вам, кляті бусурмани, в мене заява. То єсть, нема мене. То єсть, то, шо ви бачите, то не я, бо я вже давно звільнився".



Ну, москалі офігєть, як то так – по всіх развєдданим, Дєдушка при ісполнєнії і генштаб казав єго "на подвал". А тут – заява, по якій Дєдушки нібито і нема і кого тоди брати, не Мішу ж. Дєтєй казали не трогати – Європа не пойме. Блін, яка загадочна страна, а нам вдома брехали, шо ми - одін народ. А тут таке. Вон Дєдушка, а єго нема. Вон ніби стоїть, але то не Дєдушка, бо є заява. То кого ж "на подвал"? Хітьор Пєтя-чіколядка, ой хітьор.

Нє, воно то правильно. На п’ятому році війни іншого способу боротьби з москалями, комуністами і царьом-батюшкою в нас то і нема, як заплутувати їх і петляти так, як той пес, що ловить свого хвоста з блохами і реп’яхами. А де і чим ми можемо найбільше заплутати москалів? Нашими кадрами. Бо кадри - то таки кадри. То наше всьо – і рєзєрв, і будуще і золотий запас. Бо от нема у нас губернатора, бо Дєдушка написав заяву, але одночасно він є, бо ту заяву Дєдушка написав под давлєнієм, а Пєтя її чи то не видів, чи не бачив. Так шо тут Дєдушка є, а тут нема. Фігаро прямо. То тут кожен москаль, навіть сам їх генштаб, голову, руку, ногу, рога і фіст зламає. А ви кажете, не так воюємо. Ше й як. Не числом, так умєнієм.

А всьому винна наша, панімаєш, вроджена хитрість. Бо чого старий Дєдушка є, а нового Дєдушки, Вуйця, Дітяті нема? Бо тако си наші куми, свати, брати, нанашки, фіни, хрещені, нехрещені і просто нормальні пацани ше не порішали, хто, де і куди? І хто буде. Дєдушка – від кума, чи Вуйцьо – від свата, чи Дітятьо – від нанашка, а може Дядько від цьоці, чи то і сам Кум від фіна. То ото, як тіко рішать, то враз у нас буде нова власть в "хаті з левами", а може й стара лишиться. Бо нам то шо до того? На п’ятому році війни. То москалі хай си думають, що їм з тимо тако робити. А ми собі знаємо. Бо наша задача – заплутати москаля, комуніста і царя. І тута нашим кумам, сватам, братам, фінам і нанашкам нема рівних. І хай си наші недруги, воріженьки, а також союзники і співчуваючі втруть. Бо наша власть - то бетон і мур. Хоч схожий на лабіринт царя Міноса. Но наш Пєтя-чіколядка, наші Дєдушка, Вуйцьо, Сват, Нашашко, Фін і Кум в ньому, як в себе вдома на городі в бараболях. І шо, шо йшов п’ятий рік війни?

***

А то, шо в нас власть – чисто загадочна, як загадочна душа нашого сєвєрного сосєда, то таки факт. І даже не факт, а вже бувальщина. Я всьо думав раніше, а хто нашій власті мішає дєла робити? Спочатку думав, шо то мішає, шо поганому танцюристу – вуха двіжєнію по воздуху сопротівляються. Далі думав, шо то щось не то з руками – криві руки, не прижаті до туловища, тоже служать помєхами для нашої власті, аб вона скоро просувалася вперьод. Ну, криві ноги їй точно не мішають, бо шо їй з них - стрілєти чи шо. А тепер, трохи повсзрослєвши і постарєвши, я поняв, шо проблема не у вухах, руках і ногах. А вся проблема - в голові.

От, приміром, два тижні наша нова, любвінародна, цьомконіжнєподлєжаща, возвишено забронзовєвша, колєнопреклоньонна, ночнодорогамішаряща, всьогородаміасфальтірующа, всєпроблєминародарєшающа, рішала, шо робити з опаленням в садочку на символічній вулиці імені першого бургомістра. Рішала, рішала і рішила… Тирити газ. Ну, аби діти не мерзли. Воно то понятно. Аби діти не мерзли, можна тирити не лише газ, а й дрова, солому, кізяки і навіть шульки з курудзів. Но шульок в нашім "домі з прівідєніями" якраз тоди не знайшлося, то рішили (а хто би сумнівався, бо хто на шо вчився) тирити газ. І тирять. Зато діти будуть грітися.



Та я тут не про то. А про то, як вопрос рішали і хто буде отвєтку нести. Бо як тирити, то тирити, а от героїв сказати, шо то "Я", то так ніби і нема. Нє. Вася-узурпатор канєшно пафосно так, зазирнувши прямо у "воко" камери "Проміню-Луча-Свєта", сказав прям, як ГамЛєт: "Як діти і газ, то я вибираю дітей!". Но папьорчик, аби газ включили, то так і не підписав. І ніхто не підписав. Бо то - тюрма. А тюрма - то таке місце, де в нашій країні завсігда можна побувати, будь ти навіть трижди Вася і навіть п’єть разів Віталь Михалич. То єсть, "Нафтогаз України" може офігівать від такої свої благодійності. Бо наш садок - то єдиний садок в Україні, який отримує газ прямо з "Нафтогазу" - тут навіть Митро-помідорник з єго схемами у Відні тихо курить у готелі.

Нє. Канєшно, попитки знайти лохів, які би папьорчик підписали і ходили до прокурора, як бідний під церкву, були. Но лохів не знайшлося. Була навіть спроба знайти колективного лоха – виконком. Тіпа з колективного лоха і спрос, як з колективного. Тобто, нуй спросу і ніц аналізів. Но наш виконком под руководством Тоні Процедури – ше та штучка. Тіпа, гай, мой, всєх порвьом, всєх уволім, всєх нах, усьо пох, дєті – наше будущє і наші дєті, но при чім тут газ? Ну а раз таке діло, шо лохів нема, то тра назначити винуватих. Под чутким руководством Тоні виконком назначив.

Мер Каспрук - то само собою. Бо то таке. Положено. У мерії в когось начморк, то Каспрук вірусняка напустив. У мерії в когось ср..чка, то мер сальмонел мішок розсипав. Так політологи, які пацанів на бабулєси розводять, сказали. А пацани шо - лохи? Бабулєси платять. А друга винувата - то, канєшно, Ірина Ігорівна. Ну, то тоже святе. Навіть святіше. То в Тоні всьо як Фрейд писав. Чисто сексуально-псіхологічєскі. Бо поки Ірина Ігорівна си в школі, в унівєрі і на роботах державних вчили, то Тоня всьо по дєдушкє Фрейду си жили, от і тепер не можуть то пережити. А всьо просто, як казали прісної пам’яті губернатор наш яйцемкинутий (не плутати з прєзідєнтом яйцемвдареним) Михайло Миколайович: "До школи тра було ходити, до школи".

Ну вопшим, порішали, шо, як спитают, хто дав команду газ тирити і хто винуватий, то отвєт ясєн пєнь – Каспрук і Ірина Ігорівна. А Вася Пекінес то підтвердить, як з караваном прийде з дальокого дальока – з Фейсбука.

Но от гризуть мене смутні сомнєнія, чи правильно всьо порішали. Нє, ну папірчика з подпіссю нуй? Нуй. Значить і газ нуй. Себто хто тирив, нуй єго знає. Тут всьо чікі-пікі. Главне в нашом безнадьожном ділі – жодних слідів. Аби дітям тепло і сухо, сухо і тепло.

Но є втора часть вопроса. А шо, як не винні Каспрук і Ірина Ігорівна, то хто? Вася тоже не винен. Бо він не йшов туди, аби шось комусь винним бути. Він воопше, всім, кому винен, всьо давно простив. Тоня тим більше не винна. Бо вона туди теж не для того йшла. Їй просто ребра контейнера на базарі почали хребта муляти, а шампусік із бройлером-гриль і тостерною булкою обрид.

То хто ж винен, шо то діти мерзли, то газ тирят? Я шось си тако думаю, що візьму гріх на душу, не при святому томосі буде сказано, і скористаюся мовою москалів. Є у них таке слово об’ємне - Нєвєжєство. Зрештою, українською воно теж непогано звучить – Невігластво.

Вопшим, як каже Бодя-тунєль, і тута я з ним повністю согласєн, неефективний менеджмент. Да, кстаті. То Невігластво-Нєвєжєство можна легко і просто побачити. Та воно і не ховається. Достатньо всунути писок в сяке-таке дзеркало. Можна навіть в то, шо без рами, або в якийсь тазік відполірований. А хто казав, шо буде легко?

Олександр Мостіпака

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram