
– Коли 16-річний Віктор Мельник заспівав, як Солов’яненко, – сказав керманич гурту "Скрябін", – у нас було враження, що це співає не він. Заплющуєш очі, і тобі ввижається солідний вокаліст, а розплющуєш – хлопець, якого Бог наділив таким вокалом. У людей буде шок.
А у неділю всі буковинці почули спів хлопця, котрий почав займатися вокалом усього півтора року тому.
Кореспондент "МБ" негайно поїхав до Великого Кучурова, де народився такий талант. Від щастя і гордості гуде усе село. Голова сільради, наприклад, навіть пропонував сфотографувати його щасливе обличчя, щоби усі побачили, як земляки радіють успіхові Віктора.
А 11-А клас просто розплився в одній великій посмішці.
– Ми голосували з домашніх телефонів, своїх, брали телефони батьків. Усі дуже за нього переживаємо і вболіваємо, – розповіла однокласниця Неля. – До Києва Віктор поїхав з батьком, прийшов на "Майдан", заспівав, його вибрали.
Він не мав жодної підтримки, бо з його родини був лише батько. Але весь Майдан за нього вболівав – все було чесно, і видно, що нічого не підкуплено.
Однокласники також розповіли, що Віктор часто співає їм арії на перервах. Навчається хлопець гарно, співає у церковному хорі. Зараз вивчає італійську мову. А його найулюбленіше хобі – комп’ютер.
– Усе відбулося раптово, – розповідає директор Великокучурівської середньої школи Зінаїда Гамаль. – Як Боже прозріння. Дитина раптом захотіла співати. Дуже відповідальний. Один у родині, онук відомої на Буковині Гарафини Маковій. Гарно вихований – слухняний, відповідальний. Йому можна все доручити.
Бабуся його набожна. Ми тривалий час знали, що Вітя збирається йти на теологічний факультет, присвятити себе цьому. Він ходив до церки, слухав церковний хор.
Я розмовляла з отцем Дмитрієм, який розповів, що, коли хлопець прийшов до хористів і заспівав, вони йому сказали, що він зриває голос – так голосно і гарно він заспівав. А він просто дав волю своєму голосу.
Дуже прикро, що ми у школі не помітили, що у нього такий талант, – у нас вже декілька років немає вчителя музики. Ніхто не хоче йти: ми – за містом, а у Чернівцях вчителі мають можливість влаштуватися у музичній школі, щоби працювати з одним учнем, а не з 30-ма.
Лідія Гакман, педагог Ігоря, викладач Чернівецького училища мистецтв:
– Таких учнів, як Ігор, у мене не було ніколи. Та, мабуть, і не буде, бо подібні таланти народжуються раз на сто років. Повірте, глядачі "Інтера", хоч і були вражені його співом, не чули й маленької частинки того, на що здатен голос цього хлопця.
А почав він займатися вокалом лише півтора року тому! Прийшов до мене в студію академічного співу "Адажіо" в "Юності Буковини" і сказав, що хоче співати. Віктор не навчався у музичній школі і навіть уявлення не мав про нотну грамоту. За півтора року він вивчив не тільки ноти, а й 12 найскладніших тенорових арій зі світової класики. Простіші твори він просто не хоче вчити – це нецікаво.
Голос – не єдиний дар Віктора. Він має ще й дивовижно твердий характер і сильну волю. За час нашого знайомства схуд на 20 кілограмів, оскільки вважав себе занадто повним. І хоч я його благала не голодувати, бо це погано і для голосу, і для юного організму, він стояв на своєму. Так само наполегливо Віктор і працює, тож у нього – велике майбутнє. Я дуже пишаюся учнем, хоч трохи і тривожуся за нього. Якщо він зараз почне дуже активно експлуатувати свій голос, це може зашкодити – він ще занадто юний.
Сподіваємося, Віктор набере стільки голосів, що стане переможцем "Шансу". Ми ним дуже пишаємося!
Інтерв’ю з Віктором Мельником читайте у четверговому випуску "МБ"