
Демократична молодь міста забила невеликий зал клубу вщерть. Автор читав уривки зі своєї книги – традиційно класної, слухачі смачно сміялися. Згодом автору передали декілька десятків записок: "Чому ви п’єте воду під час презентації, а не пиво?", "Як вам чернівецькі дівчата? А хлопці?.." (підпис – Гриць), "За кого будете голосувати?". Найбільше посмішок зібрало запитання "Чим пахне Сергій Жадан?", яке, як справедливо зауважив літературознавець Олександр Бойченко, напевно, більше стосувалося його, бо він стояв поряд. Відповіддю Жадана було: "Донецьким вугіллям – його перевозили у нашому вагоні. Щоправда, звечора ми цього не помітили, бо були напідпитку…".
Нагадаємо тим, хто мав нещастя не читати Сергія Жадана: він живе у Харкові, автор збірок поезії: "Цитатник", "Генерал Юда", "Пепсі", "the very very best poems, psychodelic stories of fighting and other bullshit" (вибрані поезії 1992-2000), "Балади про війну і відбудову", "Історія культури початку століття" та книг прози "Біг Мак", "Депеш Мод" і "Anarchy in The Ukr".
Наприкінці Сергій Жадан розповів журналістам (смачно присьорбуючи пиво) про те, що деякі зустрічі закінчувалися навіть розбиттям пляшки на його письменницькій голові. "З ідеологічних міркувань", – пояснив він, додавши, що пляшка була повною. Також поговорили про те, для кого він (чого пише), про СБУ-шників та рецепт вибухівки… і про колір очей його коханої (не сказав, – прим. ред.).
Інтерв’ю із Сергієм Жаданом читайте у четверговому випуску "МБ".