Шкідників-нелегалів кордони не зупиняють

Щороку наші поля й сади зазнають значних втрат від нашестя різних шкідників. Через них, а ще через недотримання технологічної дисципліни та відсталу техніку селяни недозбирують тисячі тонн зерна, овочів і фруктів. І, як правило, потрапляють ці паразити до нас із-за кордону.
Приміром, нещодавно на українсько-молдовському кордоні прикордонники вилучили і знищили декілька тонн яблук. Причина – разом з фруктами до України могли потрапити й личинки каліфорнійської щетівки – шкідника, який знищує врожаї плодових дерев. І це непоодинокий випадок.
Як розповідає директор Української науково-дослідної станції карантину рослин Павло Мельник, що у Припрутті Новоселицького району, чимало фруктів і овочів не потрапляють до нас через наявність у них личинок американського білого метелика, каліфорнійської щетівки та інших шкідників.
– Вони, потрапивши у нову для себе екосистему, де немає природних ворогів, розпочинають безконтрольно розмножуватися, – продовжує П. Мельник.– Це ж стосується і насіння амброзії. У деяких областях з нею воюють десятки років, однак позитивних результатів мало: скошування нічого не дає, а на висмикування її із землі не вистачає чи бажання, чи робочих рук. Раніше такою операцією займалися школярі. А пилок цієї рослини під час цвітіння псує життя людям, які потерпають від алергії та астми.
Майже усі нові шкідники та бур’яни потрапили до нас нелегально, хіба що за винятком хрущів. Насамперед із Північної та Південної Америки. Кукурудзяного жука завезли літаком, насіння амброзії потрапило до нас на забруднених автомобільних колесах. Існує гіпотеза, що колорадський жук сам перелетів через океан. Не маючи природних ворогів, він швидко розмножився й став справжнім лихом для посівів картоплі. Але перемогти його можна. Приміром, англійці протягом декількох років одночасно по всій країні обробляли всі поля отрутохімікатами. В Україні ж на такий масштабний захід не вистачає коштів. Але якщо підрахувати, скільки було вже витрачено грошей на посезонні отрутохімікати, то дешевше було би позбутися цього шкідника раз і назавжди.
– Великої шкоди може завдати й кукурудзяний жук, – каже Павло Мельник. – У Європі цього шкідника вперше було помічено 1992 року неподалік аеропорту у Белграді, що дає підстави вважати, що шкідник потрапив до нас повітряним шляхом. В Україні ж його виявили 2003 року. Нині він найбільше завдає шкоди кукурудзяним полям на Закарпатті. На Буковині наразі такої загрози немає. Наші вчені й спеціалісти намагаються все зробити для того, щоби не допустити сюди жуків. А це нелегко, адже шкідник за один переліт долає 25 кілометрів.