Інтернатівські діти втікають з оздоровчих таборів

Ані – 11 років, дівчинка втекла з табору, і міліціонери впіймали її о третій годині ночі, коли вона прямувала до мами, яку позбавили батьківських прав.
"У школі і в таборі – нецікаво"
– Втекти ми вирішили з Юлею та Яною. Взяли із собою підвечірок і втекли. Вони – до себе додому, а я – до мами. Вона вже кидає пити, – розповідає непосидюче дівча.
До притулку для неповнолітніх вона потрапляє вже вдруге. Старший брат дівчинки вже постійний "клієнт" притулку. У свої 11 років дівчинка закінчила тільки третій клас. До школи ходити не хоче, каже, що там нецікаво. Так само нецікаво було і в таборі, хоча і гратися можна було, і годували добре. Старші з інтернатівців ще й розбігалися підробляти на городах та будовах місцевих мешканців. Дівчинку забрали від батьків у вісім років. Батьки зловживають спиртним, мати – повія. Працівники притулку розповідають, що бачили, як Аня тягнула п’яну маму плачучи: "Матусю! Ходи додому, ти мене ганьбиш!" Однак визнавати, що мама погана, дівчинка відмовляється: "Я хочу жити вдома з мамою. З татом – ні, а ось мама – щоби була і щоб не пила". Хоча сама потім зізнається, що за рік мати не провідала її в інтернаті жодного разу. Дівчинка розповідає, що мріє стати масажисткою, коли виросте, бачила, як роблять масаж, коли лежала у лікарні, і їй це сподобалося. Хоча потім швиденько передумує і каже, що працювати взагалі не хоче. А ось добре було би вийти заміж, щоби чоловік гроші давав. Дівчинка каже: "Так, я знаю, що я лінива, не хочу вчитися та працювати", – і резюмує: "А мені все …" І далі звучить слово, скажімо, не дуже літературне. Хоча ця фраза ще дуже цнотлива. Коли дівчинці набридло з нами спілкуватися, вона неголосно, ніби про себе, вимовляє кількаповерхову лайку, яку не кожен прапорщик зможе вимовити.
Дітей-утікачів
часто втягують
у жебрацтво
За словами Геннадія Кирсті, начальника кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВС області, міліція з настанням літа зіткнулася з проблемою втечі інтернатівських дітей з таборів відпочинку.
– З табору в Банилові-Підгірному втекли п’ятеро інтернатівських дівчат, – розповідає
Г. Кирстя. – Там на 140 дітей – вісім вихователів та один працівник міліції. Встежити за всіма неможливо. Це тільки перший заїзд, а що буде далі? Ми виходили з пропозицією, щоби вихователям у таких таборах допомагали ще й студенти-педагоги, але поки що її не підтримали. Наше завдання – розшукати дитину, щоби вона не стала жертвою злочину або не скоїла злочин. Таких дітей можуть втягувати у жебрацтво, пияцтво. Всіляке може бути. Самі неповнолітні переважно скоюють крадіжки.
Загалом з початку року в області в розшуку перебуває двоє неповнолітніх. Утікають переважно діти з неблагополучних сімей. Одну 15-річну дівчинку з Новоселицького району шукали п’ять місяців. Її мати поїхала на заробітки, а дівчинка вчилася в інтернаті. Згодом втекла, жила в Чернівцях із хлопцем. Знайшли ми її в Сторожинецькому районі. Виявилося, що на рахунку дівчинки вже п’ять крадіжок. Цього року надійшло 75 заяв про зникнення дітей. З них за 52 заявами дітей повернули додому, але за одну-дві доби.
Причини втеч бувають різні. Є діти з неблагополучних сімей, які схильні до бродяжництва. Одна дівчина із Сокирянського району втікає з дому, бо хоче бути незалежною. Зараз маємо інформацію, що вона працює в одному з барів. 15-річний хлопець із Герцаївського району виховувався у дуже релігійній сім’ї. Якось він взяв без відома батьків гроші на свої потреби і тепер боїться повертатися, щоби батько не сварив. Маємо інформацію, що він підробляє на якійсь будові. А одного 17-річного хлопця шукали по всій Україні. Він жив у нормальній сім’ї, вчився в коледжі. А тут взяв з дому гроші і втік. Поїхав до Києва, потім – до Ужгорода, звідти їхав до Одеси. У Мукачевому ми зняли його з поїзда, посадили в машину до батьків та відправили додому. У Рахові, коли батьки зупинилися попити кави, знову чкурнув. Його в горах ловили і міліція, і прикордонники.
Міліція – це вже кінцевий етап, куди потрапляють такі діти. Є ж сім’я, школа, дитячі лікарі, які приходять додому до дітей і бачать, за яких умов ті живуть, сусіди. Якби була нормальна співпраця між цими всіма інституціями, можна було би виправити ситуацію ще до того, як дитина втекла з дому, скоїла злочин чи сама стала жертвою злочину. Нас залучають тоді, коли ситуація вже критична. Школи не хочуть нас повідомляти про те, що діти не ходять туди чи втікають. Мовляв, це пляма на школу.

Довідка
Станом на 1 червня, на обліку служб у справах неповнолітніх перебувала 741 неблагополучна сім’я, в яких виховується 1715 дітей.
До адмінвідповідальності 2005 року за неналежне виховання дітей притягнули 166 осіб. За жорстоке поводження з дітьми притягнуто до відповідальності 32 особи.
До кримінальної відповідальності 2005 року притягнули 36 осіб, які змушували дітей займатися жебрацтвом, скоювати крадіжки.
За п’ять місяців 2006 року за це притягнули до відповідальності 14 осіб.
Неповнолітні за 2005 рік скоїли 301 злочин.
За січень-травень 2006 року – 121 злочин.
На Буковині є 1228 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.