Прихильники теорії роздільного харчування стверджують: коли в шлунок одночасно потрапляють несумісні продукти (нехай і низькокалорійні), їх перетравлення сповільнюється, і неокислені жири та вуглеводи відкладаються в організмі у вигляді шлаків та жирових складок. Так, наприклад, з’їдені натщесерце фрукти полишають його вже через 15-20 хвилин, а після м’яса вони затримуються і спричинюють процес бродіння. Як наслідок неперетравлені продукти призводять до відкладання жиру і навантажуть підшлункову залозу. Тому, згідно з правилами роздільного харчування, несумісні продукти треба вживати з інтервалом не менше двох годин. При дотриманні правил роздільного харчування покращується самопочуття, швидко та ефективно зникає зайва вага. Доцільно так харчуватися і при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту – переконані прихильники роздільного харчування.
Американський лікар Герберт Шелтон, який багато працював над цією темою, наполегливо пропонує насамперед відділяти крохмаль від білків. Адже крохмаль перетравлюється у шлунку ферментом, що надходить разом зі слиною, а білки потребують соляної кислоти. Водночас ця кислота пригнічує перетравлювання крохмалю. Тому Шелтон радить зберігати і готувати м’ясо, рибу, сир, овочі та фрукти окремо, розробляти їх на різних дощечках, оскільки деякі зі звичних складових наших страв "вступають між собою у бій" просто у салатниці. Наприклад, ферменти, що містяться в огірках, руйнують аскорбінову кислоту помідорів – найцінніший їхній компонент. Грубо кажучи, доки нарізали червоно-зелену масу, від помідорів залишилася лише назва.
Згідно з теорією роздільного харчування за Шелтоном, білки та вуглеводи також несумісні в одній страві. А саме: м’ясо, рибу, птицю, молоко та продукти з нього, яйця, горіхи, зернобобові не можна змішувати з картоплею, більшістю круп, цукром, борошном та виробами з нього, варенням, цукерками, медом. Не можна також до білкових продуктів додавати "живу" їжу – овочі, фрукти, ягоди.
Наведемо ще декілька прикладів неприйнятного з позиції роздільного харчування поєднання.
- Найважча для перетравлювання їжа – саме тваринні білки, тому для м’яса не найкращий гарнір – овочі, які містять багато крохмалю – кукурудза, горох, картопля. Зате зелені та некрохмалисті овочі нейтралізують шкідливі властивості білків тваринного походження, сприяють їх перетравлюванню, виводять з крові зайвий холестерин.
- Білки тваринного і рослинного походження також не можна змішувати в одній страві, кожен із них потребує особливої травної секреції та різного часу на перетравлювання. Наприклад: свинина несумісна з гороховою кашею.
- Солодощі засвоюються найкраще, тому кухні більшості народів відкладають їх на десерт. Солодкі булочки чи пиріжки (на цукрі – меду це не стосується) можуть завдати клопоту: через борошно цукор затримується в шлунку і може спричинити печію.
- Правило "масло каші не зашкодить" несхибне, але воно потребує уточнення: як яке масло. Рослинні білки – квасоля, сочевиця, горох, кукурудза – важкі для перетравлювання, тому краще їх приправляти "легкими" жирами: сметаною чи олією.
