Весняної повені не буде, якщо не підуть дощі

Великі снігопади, які випали на території всієї країни, за винятком Криму, змусили місцеві органи влади звернути серйозну увагу на те, що з потеплінням тала вода затопить не одне село. Хоча чимало старожилів вважають, що у гірських районах краю повені боятися нічого, мовляв, мороз не дасть: вдень сніг тане, а ввечері холодно.
– Територія Буковини дренується густою мережею річок. Всього їх нараховується майже 4500, серед яких є й понад 3700 постійних водостоків загальною довжиною 6900 кілометрів, – розповідає керівник центру громадських зв’язків УМНС в Чернівецькій області Олексій Смирнов. – Тобто в Україні ми посідаємо за водними ресурсами четверте місце, поступаючись лише Закарпатській, Івано-Франківській та Львівській областям. Скажу, що наприкінці лютого – на початку березня розпочинається великий льодохід, який триває два тижні. Характерним явищем для цього періоду є затори криги на річках, які й призводять до підвищення рівнів води. Приміром, на Дністрі вода підіймається на п’ять-шість метрів і затоплює прилеглу територію.
За словами спеціалістів, на Пруті майже щорічно буває 10-15 повеней, значна частина яких формується великими зливами та весняним водопіллям, що спостерігається один раз на 14-16 років і характеризується підвищенням рівнів води на 5-6 метрів, а затоплення прибережних територій сягає двох-трьох кілометрів. Такі повені були 1911-го, 1927-го, 1941-го, 1955-го і 1969-го років.
Як кажуть рятувальники з УМНС у Чернівецькій області, паводкова ситуація в краї залишається під контролем. Хоча все залежить від погоди й швидкості потепління та сходу снігу. Аналізуючи прогноз весняного водопілля 2006 року, складеного за даними снігозйомки, фахівці роблять висновок, що максимальні рівні води не сягнуть набезпечних позначок, однак процес снігонакопичення ще триває. Серія циклонів, які проходять через Карпати, cпричинила сильні опади у верхів’ях гір, а також процес весняної повені може бути посилений тало-дощовим паводком, завчасність прогнозу якого не перевищує однієї-двох діб. Саме вони і можуть спричинити найбільші збитки. Хоча нині запаси снігу на територіях басейнів Дністра, Пруту і Сірету незначні. Але, незважаючи на це, рятувальні підрозділи МНС вже зараз створюють необхідний запас техніки, обладнання, щоб адекватно реагувати у надзвичайних ситуаціях, які можуть виникнути під час повені. Є рятувальні човни, круги, мотузки та гідравлічні інструменти. Готовий до застосування й автомобіль "САРМ" – спеціальна аварійно-рятувальна машина, яка укомплектована човном з двигуном, мотопомпою, генератором для освітленння вночі.
– Вважаю, що нам вдасться уникнути повені – мороз не допустить, – каже голова Долішньошепітської сільської ради Юрій Жебчук. – Інакше знову опинимося наодинці зі стихією. Скажімо, торік серпнева повінь завдала нам збитків на півтора мільйона гривень, а відновлювальних робіт зроблено лише на 300 тисяч гривень. Про компенсацію втрат ніхто й не заїкнувся. Тому сподіваємося на Божу милість і власні сили.