Щоби попити лікувальної мінеральної води не обов’язково їхати до Трускавця – на території Буковини відкрито понад 80 цілющих джерел, деякі з яких за своїми властивостями мають світове значення. Одне з них – "Лужки" (на території національного природного парку "Вижницький"). Воно має рідкісний сульфатно-алюмінієво-залізистий склад. Ефективно лікує анемію, захворювання шлунку зі зниженою кислотністю, обміну речовин. Подібне джерело у Європі є лише в Угорщині.

Попити водички з джерельця приїжджають, як розповідають місцеві мешканці, навіть із Києва та з-за кордону. Дивуються, що поряд немає ані санаторію, ані облаштованої дороги. До джерела – понад годину пішки від села Виженка.

– Сто років тому австрійці задумали побудувати біля джерела водолікарню на 10-12 ванн, – розповів заступник директора з наукової роботи національного природного парку "Вижницький" Віталій Стратій. – Але почалася Перша світова війна. Встигли лише труби завезти. Планували відвести воду подалі від джерела, адже поряд побудувати будівлі технічно неможливо. Перед війною частину вивезли, інше пішло на металобрухт.

Це ж австрійці: вони могли дозволити собі побудувати і не дуже прибуткову водолікарню – лише задля здоров’я громадян імперії.
Чому нині унікальне джерело не знайшло інвестора, який вклав би гроші у водолікарню? Віталій Стратій каже, що це пов’язано із законодавчим нонсенсом та іншими проблемами.

– На території національного парку ми не можемо віддавати землі під будівництво. Хоча неодноразово вносили пропозиції, щоби залучити інвесторів. Але питання з землею, адже інвестор вкладає гроші, лише якщо має гарантії. Гадаю, люди знайшлися би. Ми можемо будувати лише за державні кошти. Зрозуміло, нині немає стільки коштів, щоби цю ідею швидко впровадити в життя. Є інша проблема: територія, де знаходиться джерело, – вузька долина. Місця для створення комплексу немає. Слід розрівнювати схили, втручатися в природу, а це нераціонально і недешево.

Таких джерел багато на Буковині: "Мигово" (хлоридно-натрієвого типу), село Черешенька (хлоридно-натрієвий розсіл), у районі Перкалаба і Сарати (вода типу "Нафтуся") тощо. Проблема – відсутність транспортних шляхів. Це здорожчує будь-яке вкладання грошей. Немає і грунтовних досліджень хімічного складу окремих джерел. Їх здійснюють в Одеському інституті бальнеології та курортології. Лише після конкретних досліджень можна оцінити потенціал мінеральних джерел та планувати бізнес.
Юлія Боднарюк

Довідка

 Джерело "Лужки".
Витрата води – 0,01 літра за секунду.
Запаси – 4 кубічні метри на добу.
Вода має рідкісний сульфатно-алюмінієво-
залізистий склад. Мінералізація – 0,3-0,6 г/дм3. Присутні мікроелементикобальту, нікелю, марганцю. Водневий показник (pH) – 3-3,5 (має кислу реакцію). Вміст заліза – 22 мг/л, алюмінію – 25,7 мг/л. Залізо – тривалентне, добре
засвоюється організмом людини.