Молоді люди російської вже не знають
Виявилося, що естонці своєю рідною мовою розмовляють дуже швидко. У перші дні мого перебування в цій країні я зовсім не могла почути окремих слів – все зливалося в одне ціле. На щастя, після місяця перебування в цій країні я вивчила декілька десятків слів.
Повільно ж естонці розмовляють лише російською мовою. Її знає переважна більшість населення, але між собою вони нею не спілкуються.
Ще одним міфом, який я чула перед поїздкою, було те, що естонці не люблять росіян і російськомовних. Але це теж неправда. Великий відсоток населення Естонії – це мігранти з Росії. Російська мова досі вивчається в школах, але молоде покоління її майже не знає, адже головний акцент щодо вивчення іноземних мов робиться на англійську.
Естонці – дуже ввічливі. Куди б ви не зайшли – до магазину, бару або міського транспорту – працівники вітаються ледве ви переступили поріг. А люди перед тим, як сідати у транспорт, займають чергу і цивілізовано, не поспішаючи, заходять.
Як і наші люди, естонці скаржаться на дороги, хоча вони набагато кращі, ніж наші. Їжа також майже нічим не відрізняється від української. Навіть у гостях мене частували борщем та голубцями, а на поличках магазинів про Україну нагадують сік "Садочок" та цукерки "Вечірній Київ".
Ціни значно вищі
за наші
Про Україну естонці відгукуються дуже добре. Декілька знайомих розповіли мені, що недавно побували в Україні і що їм дуже сподобалося. Один підприємець навіть поділився своїми планами щодо відкриття свого бізнесу в Україні найближчим часом.
Серед вражень про Україну – "дуже смачне Чернігівське пиво" та поведінка українців на одному із зібрань у Швеції під час помаранчевої революції, коли наші співвітчизники посеред заходу вилізли на сцену, почали співати українських пісень, розмахувати прапорами та вигукувати гасла на підтримку кандидата у президенти. Для виважених естонців така поведінка була приголомшливою.
Що ж до цін на товари та послуги, вони перевищують наші у декілька разів. Звичайно, зарплати в них теж вищі, але становище пенсіонерів не краще, ніж у нас – пенсії вистачає лише на те, щоби розрахуватися за комунальні послуги. Тому ті пенсіонери, яким пощастило з дітьми, живуть з ними, а решта або намагаються якось вижити, або ж перебувають у будинках для престарілих.
Податки в Естонії – дуже високі, але там хоча б видно, на що вони спрямовуються. А ось процентні ставки на придбання авто та житла досить низькі – близько 3-5%.
Поїздка до Естонії не дуже дорога. Адже віза безкоштовна, а квиток на автобус з Києва коштує близько 250-300 гривень. І вже за якихось 24 години вам скажуть: "Tere"!