Чи можна вилікувати епілепсію?

"Моєму онукові 10 років, йому поставили діагноз "епілепсія", – зателефонувала до редакції "МБ" чернівчанка Валентина Василівна. – Дуже хвилююся за дитину. Чи можете написати про причини, які викликають цю хворобу, як вона проявляється? Як лікувати епілепсію і чи можливо вилікувати взагалі?"

За порадою ми звернулися до Василя ДЕРКАЧА, доцента кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології імені С. М. Савенка БДМУ.

За словами Василя Григоровича, епілепсія – своєрідна хвороба, яка може супроводжуватися не лише нападами, але й змінами характеру.

Судомний напад може розпочатися зі стогону, крику

– У хворого на епілепсію бувають стани порушення свідомості ("відключення"). У цей час людина може бачити різноманітні картини, чути різні голоси, – пояснює лікар. – Небезпечно те, що ці напади можуть траплятися у будь-який момент, тобто навіть у той час, коли, наприклад, людина керує автомобілем.

За словами Василя Деркача, напади при епілепсії бувають різні, але найчастіше зустрічається великий судомний напад: коли людина втрачає свідомість і не контролює себе.

– Іноді людину трусить, витягує. Уперше у дітей такі напади, як правило, трапляються посеред ночі. Усе може розпочатися з незвичайного хропіння або стогону, – розповідає Василь Григорович. – Часто батьки потім пригадують, що спали у сусідній кімнаті і почули незвичні звуки, а коли прибігли у дитячу, побачили, що у дитини судоми. При великому судомному нападі людина втрачає свідомість на одну-три, не більше п’яти хвилин.


Одиничний судомний напад небезпечний лише у тому разі, якщо людина перебуває на воді або на висоті, працює з гострими предметами або з механізмами. За час моєї практики був випадок, коли хвора на епілепсію готувала обід. Раптом у неї стався напад, вона впала й отримала опіки обличчя.
Трапляються і малі судомні напади, коли людина на кілька секунд "відключається". Наприклад, хворий може розмовляти, у руках тримати якийсь предмет. Під час малого судомного нападу предмет може випасти з рук, при цьому погляд у людини – дивний, ніби пронизує наскрізь. Під час цього пацієнт не падає, можуть скорочуватися м’язи обличчя.

У разі, якщо хворий не лікується і напади тривалий час повторюються, відбуваються зміни особистості, тобто зміни характеру.

Виникає "контраст почуттів"

– У медицині є термін "епілептичний характер". У людей, у яких він проявляється, своєрідне порушення пам’яті – злопам’ятність. Такі хворі дуже добре пам’ятають все негативне по відношенню до них, наприклад, те, що їх невчасно прийняв лікар, виписав ліки, які не допомогли тощо, – пояснює Василь Григорович. – Для "епілептичного характеру" властиві також своєрідні розлади почуттів та емоцій. Скажімо, якщо пацієнт вважає, що перед ним людина, так би мовити, "вища", він принижується, стає улесливим. Якщо ж навпаки, з’являються дратівливість, злість, ненависть, гнів у ставленні до "нижчої" людини. Виникає так званий "контраст почуттів".

Наприклад, хворий, який знав, що він зустрічається зі студентами (майбутніми лікарями), одразу з дверей вигукував: "Доброго дня, дорогі студентики! Доброго дня, шановний викладач! Я прийшов до вас, щоби розповісти про свою хворобу". Коли ж заходила мова про його дружину, пацієнт одразу змінювався: "Вона до мене вчора не прийшла. Коли повернуся додому, покажу дружині і синові, як зі мною потрібно поводитися".

Для епілептичного характеру властива також надмірна акуратність. Ці люди – надмірні педанти. Якщо б ви зайшли до такого хворого у квартиру, то побачили б, що у нього все розставлено по поличках, зокрема всі книги – під лінійку. Якщо хтось посміє книгу перемістити хоча б на міліметр, буде покараний.

Зустрічається також ще один розлад особистості – епілептичне недоумство. У таких хворих воно своєрідне, вони чудово пам’ятають все, що безпосередньо стосується їхньої хвороби: який лікар виписав ліки, назву препарату, фірму-виробника ліків, дози препаратів. Однак якщо запитати хворого, як звати сусіда або скільки буде два помножити на три, він не відповість. Всі навички, знання, які хворий здобув протягом життя, випадають із пам’яті.

Є історії з хорошим закінченням

– Якщо епілепсія зумовлена спадково, напади, як правило, з’являються вже в три-, чотиримісячному віці, і найчастіше на тлі високої температури тіла (38-39 °С). Хоча бувають випадки, коли спадково зумовлена хвороба з’являється і в 14-ти, і в 16-річному віці. Ранні прояви хвороби, як правило, свідчать про її спадковість, – пояснює лікар. – Якщо ж людина перенесла черепно-мозкову травму, менінгіт, енцефаліт тощо, пізніше може з’явитися набута (симптоматична) епілепсія. Саме хворим із набутою епілепсією можу пообіцяти, що їхню хворобу можна вилікувати. Щодо спадкової епілепсії, то завдяки дотриманню режиму лікування, всіх рекомендацій лікаря напади можуть траплятися рідше: раз на рік, раз на два роки. Це дозволить пацієнтові вести повноцінний спосіб життя, мати сім’ю, працювати тощо.

За словами Василя Деркача, якщо протягом двох років лікування не було нападів, а електроенцефалограма – нормальна, лікар має право зменшити дозу лікувальних препаратів, а невдовзі взагалі припинити лікування.

– Звичайно, хворого постійно контролюють, обстежують. Якщо немає негативних змін, можна вважати, що людина вилікувалася. Однак після цього теж необхідно дотримуватися рекомендацій лікаря, а насамперед – не вживати алкоголь, – говорить лікар. – Нещодавно до мене привезли пацієнта, який п’ять років тому вилікував епілепсію. Дійшло до того, що у компанії він міг випити літр горілки. Під час однієї з таких пиятик юнак "вліз" у бійку, вдарився головою, і хвороба знову повернулася.

Нині досить багато протисудомних препаратів: від дешевих, які мають чимало побічних дій, до найдорожчих.

– Під час приймання препарату здійснюють корекцію. Хворий раз на три місяці здає аналізи, проби печінки, щоби з’ясувати, як ліки впливають на організм, – пояснює Василь Григорович. – Цілий світ користується дорогими препаратами від епілепсії, але якщо бачимо, що вони не допомагають, шукаємо інші ліки, можливо, й дешевші, але ті, які б давали позитивний результат.

– Епілепсія – "вередлива" хвороба, результат лікування важко передбачити, – пояснює лікар. – Однак трапляються історії з хорошим закінченням. Наприклад, уже минає два роки, як лікую пацієнта з епілепсією. На початку лікування був впевнений, що повністю вилікувати хлопця не вдасться: показники електроенцефалограми були погані, до того ж, напади – часті й важкі. Нині ж із радістю можу сказати, що пацієнт видужав: за два роки не було жодного нападу, електроенцефалограма хороша.

Раджу всім, хто зіткнувся з цією проблемою, за першого ж нападу звернутися до лікаря-епілептолога, зробити електроенцефалограму. А під час лікування варто дотримуватися всіх рекомендацій лікаря, і стан пацієнта значно покращиться – аж до повного видужання.
Леся Токарюк

Симптоми, які можуть попереджати про епілепсію:
- тривале нічне нетримання сечі у дитини (до шести-семи-річного віку);
- різноманітні судоми;
- переважають сни червоного забарвлення (наприклад, сниться пожежа, кров тощо);
- ходіння та говоріння у сні (у дитячому віці це може бути й нормальним явищем).

Розрізняють три види епілепсії:
- спадково зумовлена;
- симптоматична (набута) – зазвичай виникає після черепно-мозкової травми, запального процесу головного мозку;
- епілепсія, причину якої не встановлено.

Що важливо пам’ятати хворому?
- Відмовитися від будь-яких алкогольних напоїв (пива, шампанського, ром-коли тощо).
- Регулярно приймати ліки. Різка відміна препарату може викликати серію нападів, які можуть закінчитися летально.
- Менше дивитися телевізор, працювати за комп’ютером (не довше двох годин на день). Не бажано грати в комп’ютерні ігри.

Статистика
Епілепсія як хвороба відома давно. Із грецької її назва перекладається як "схоплюю", "скручую". Епілепсія – досить поширене захворювання. Один відсоток населення земної кулі страждає від цієї недуги (приблизно 50 млн хворих).