«Вслід чула образливе «даун»

Дітей з розумовими відхиленнями з кожним роком в області народжується дедалі більше. "Якщо раніше із синдромом Дауна народжувалися треті-четверті діти в старших батьків, то нині – первістки у зовсім молодих", – розповіла Тетяна НОВОЖИЛОВА, завідувач єдиного в області спеціального ДНЗ №31 для розумово відсталих дітей.

Часто від малюків із синдромом Дауна, аутизмом, затримками психічного розвитку відмовляються ще у пологовому будинку чи невдовзі після народження. Деякі соромляться хворих малюків і тримають їх удома за зачиненими дверима.

У чернівчанки Наталії п’ять років тому народився хлопчик. Про те, що у сина синдром Дауна, подружжя дізналося лише після його народження. Однак від дитини батьки не відмовилися. Нині хлопчик ходить у спеціалізований дитячий садок №31.

– Дитина має можливість спілкуватися зі своїми однолітками, нормально розвиватися, – каже Наталія. – Ми з чоловіком навіть не думали відмовлятися від сина. Однак наші люди не готові сприймати таких дітей. Навіть лікарі послуговуються терміном "хвороба Дауна" і не забувають нагадати батькам, що вона невиліковна. Траплялося, коли гуляла із сином на вулиці, вслід чула образливе "даун". Спочатку плакала, а потім зрозуміла, що повинна бути вищою за це. Мій хлопчик – звичайна дитина, тільки живе у своєму особливому світі, не приносячи нікому зла. Він знає всі букви, вміє лічити, малювати, любить співати й танцювати, повністю обслуговує себе. Хочеться, щоби люди сприймати його як повноцінну дитину.

Дитинство – за двометровим муром

Дошкільний навчальний заклад № 31 на вулиці Руданського у Чернівцях знаходиться за двометровим бетонним муром. Як пояснили вихователі, так вони намагаються захистити своїх вихованців від перехожих, які можуть образити дітей. Звичайний садок: кольорові будиночки, альтанки, на гойдалках – залишені ляльки, іграшкові зайці та ведмеді. Діти старшої групи займаються в залі фізкультурою. Молодші захоплено граються в різні ігри. "Перукар" Мар’яна робить зачіску Володі, який нетерпляче крутить головою. "Лікар" Михайлик і "медбрат" Павлик у білих халатах "роблять уколи" лялькам.

– Наші діти – дуже добрі, відкриті, талановиті. Ми називаємо їх сонячними, – усміхається до малят завідувач закладу Тетяна Новожилова. – Вони ніколи не бувають агресивними чи злими. Щоранку прибігають до мене у кабінет, обіймають та цілують. Хоча наш садок спеціалізований, ми ніколи не наголошуємо на цьому. У групах – по 10-12 дітей. Перебування та санаторне чотириразове харчування – безкоштовні. Є нічна група, де можна залишити дитину ночувати.

Нещодавно до садка прийшла мама, син якої спочатку ходив до звичайного садка. Але батьки інших дітей виступили категорично проти. Зрештою жінка не витримала такого тиску і перевела хлопчика до спецсадка. Йому тут подобається. Задоволена і мама, бо дитину ніхто не ображає.

Вагітність треба планувати

– Коли я лише прийшла працювати в садок, тут було кілька дітей із синдромом Дауна, нині їх значно більше, – каже вчитель-дефектолог Неля ТАРНАВСЬКА, яка працює в садку 13 років. – Причини різні: погана екологія, неправильна поведінка матерів під час вагітності, які палять, вживають спиртне, нервують. Нині народжують жінки, які в дитинстві зазнали негативного впливу Чорнобиля. До того ж, і в сім’ях, і в школах майже не займаються вихованням майбутніх матерів. На жаль, молоді батьки здебільшого не планують вагітність, не готуються до неї заздалегідь. Ніхто, незалежно від статків та посади, не застрахований від того, що в їхній сім’ї може народитися хвора дитина. Не потрібно відмовлятися від неї. Якщо її від народження оточити любов’ю, займатися з нею, вона добре розвиватиметься.
Надія БУДНА

статистика

За статистикою Світової організації охорони здоров’я, кожне 700-те немовля народжується із синдромом Дауна. В Україні від кожної третьої такої дитини батьки відмовляються.

думка спеціаліста
Наречені повинні пройти медичне обстеження

Роман АНДРІЙЧУК,
головний лікар дитячої обласної лікарні:

"Потрібно повернутися до практики радянських часів, коли наречені напередодні одруження повинні були пройти медичне обстеження та прослухати курс лекцій. Це потрібно зробити обов’язковим пунктом для всіх молодят. Бо не всі, на жаль, ставляться відповідально до народження майбутніх дітей. Хворі діти потрапляють до відділення реанімації та інтенсивної терапії новонароджених нашої лікарні, тому ми бачимо страждання й немовлят, і батьків. Переконаний, що батькам обов’язково потрібна консультація вузьких спеціалістів, зокрема лікаря-генетика. Якщо в немовляти виявлять родинну спадковість або вроджені вади, несумісні з життя, мамі можуть запропонувати перервати вагітність. Але часто з різних мотивацій (релігійних, матеріальних) батьки відмовляються це зробити. При цьому не задумуються, що хвора дитина потребує значних зусиль та коштів. Тому якщо медики пропонують перервати вагітність, можливо, слід прислухатися до їхньої думки і прийняти спільне рішення на родинній нараді. Звичайно, це неприємно й важко, але мучитися все життя – теж велика проблема".