Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Нині Василь Борисович у свої 92 роки ще почувається непогано: читає без окулярів, вільно пересувається квартирою, але на вулицю виходить рідко. Хоча й треба було б – на столі стос письмових запрошень на зустрічі в школи та різні установи міста.

- Стомився я від самотності: мешкаю один, хоча маю онука та внучку, багато правнуків, – зітхає колишній фронтовик. – Дружина, яка теж воювала, відійшла у вічність 2004 року, один син теж помер, а інший проживає в Канаді, неодноразово запрошував перебратися до нього, він інженер. Та я нікуди не хочу їхати, Чернівці – моє рідне місто, тут спочивають мої найрідніші люди.

Чоловік живе спогадами про минуле, часто спілкується з друзями ветеранами, багато читає військових мемуарів. Каже, що іноді не віриться, що довелося пройти через пекло найбільшої війни.

З "бронею" – на фронт

Василь Смирнов народився в Ярославській області. Після закінчення семирічної школи подався до обласного центру, де влаштувався робітником на шинний завод. У вільний час відвідував планерний клуб – хотів стати військовим пілотом. Та на заваді стала війна.

- Наш завод був єдиним у країні підприємством, яке виготовляло шини для машин та літаків, тому його працівники мали "бронь": їх заборонили брати на фронт, – каже Василь Борисович. – Але було багато добровольців, серед яких і я. Будучи секретарем цехової комсомольської організації, пішов у райком комсомолу, й заручившись відповідною рекомендацією, подався до військкомату. Три місяці навчань – і я опанував кулемет. Нас у вересні відправили під Москву. Погода була сльотава, холодна, у небі висіли повітряні кулі, повсюди протитанкові рови. Маси військ переміщувалися в різні боки, панувала паніка й невизначеність. Наш полк тримав оборону за 20 кілометрів від дороги сполученням Москва – Мінськ. Я пройшов усю війну, але таких лютих боїв, як під Москвою, не бачив. Бо вирішувалося стратегічне питання: будь-якою ціною не дати німцям взяти місто. Крім цього, наші війська були необстріляні.

Під час одного з боїв, 17 вересня, мене в ногу поранив осколок снаряда. Рана була великою, кров цибеніла, а я не знав, що робити. За допомогою гвинтівки СВТ підвівся й пошкандибав кудись. Дорогою мене перестрів якийсь офіцер, перев’язав рану й показав, де шукати медиків. Поранених завантажили на машину, щоби відвезти до госпіталю. Але ворожа авіація почала бомбити дорогу, попереду утворився затор, а позаду колону тиснули хрестаті танки. Водій з переляку втік, заледве потім його знайшли. Одним словом, ми три дні крутилися навколо Москви, доки не потрапили в Подольськ, а потім в Іваново. Далі була Оренбурзька область: із госпіталю мене виписали аж у квітні 1942 року. Воно й не дивно, адже рана була тяжкою – 15х10 сантиметрів.

Парламентарів німці вбивали

Підлікувавшись, Василь Смирнов потрапив на курси молодших лейтенантів в Уфі. Служив заступником командира розвідроти, офіцером зв’язку, а потім опинився під Сталінградом.

- Тут воював із листопада 1942 року по лютий 1943 року, – продовжує Василь Борисович. – Морози були неймовірні, німці будували вогневі точки з трупів як наших, так і їхніх солдатів. Билися за кожний будинок. Але ми вже мали бойовий досвід. Спочатку висилали парламентарів, пропонували фашистам здатися, але ті розстрілювали їх. Зрозуміло, що після цього пощади нікому з фашистів не було. Великі втрати несли обидві сторони. Тут було скупчено величезну кількість військ, навіть кавалерію. Ворожі літаки скидали оточеним дивізіям Паулюса продукти, які потрапляли здебільшого до нас. Німці перебували в жахливому стані, співали: "Кави ковточок, хліба шматочок, й пошвидше б додому.." Після Сталінградської операції нас повели в тил на поповнення: не могли позбутися й вошей. Війна – це не лише кров. Сталінград залишив для мене й приємний спогад: після другого поранення в плече, яке тут отримав, у госпіталі я познайомився з медсестрою Олександрою, яка пізніше стала моєю дружиною.

Брав участь Василь Смирнов і в Корсунь-Шевченківській битві.

- Наскільки мені відомо, цієї битви не мало бути, – каже ветеран. – Вона відбулася тому, що союзники попросили Сталіна пришвидшити наступ, бо на Західному фронті їхні війська зазнавали поразок. Битва ця була тяжкою через відлигу – дороги стали непрохідними, навіть танки грузли в болоті. Згадувати про це – лише ятрити душу.

Моїй частині довелося визволяти всю Україну, форсувати Дніпро: ріка глибока й швидка, багато військ втратили через те, що солдати не вміли плавати, та й оборона у німців була міцною. Не краща ситуація склалася й у Карпатах. Тут нас виручали маленькі монгольські коники, які перевозили провізію та боєприпаси. Зате кожен кущ міг озватися пострілами, адже суцільного фронту не існувало. Шалений опір чинили не лише німецькі війська, а й угорські гонведи. Найзапекліші бої ми мали на Дуклінському перевалі, а потім біля озера Балатон в Угорщині, де наші втрати в живій силі сягнули 80 тисяч військовослужбовців. У Чехословаччині місцеве населення нам допомагало, тут діяло багато партизанських загонів. А закінчив я війну у Відні, де й зустрів звістку про Перемогу. Це свято для мене та моєї родини завжди було і є найдорожчим.

З досьє "МБ"
Василь Смирнов народився в Ярославській області у багатодітній селянській родині.
Після війни опинився у Чернівцях разом із своєю військовою частиною. Невдовзі в чині капітана звільнився в запас, закінчив історичний факультет Чернівецького держуніверситету, працював у фінансових органах.
З 1980 року ветеран на заслуженому відпочинку.
Його відзначено тридцятьома державними нагородами, у тому числі двома орденами Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни першого ступеня, орденом Богдана Хмельницького, медалями "За відвагу", "За оборону Москви", за бої під Сталінградом і за взяття Будапешта. Полковник у відставці Василь Борисович Смирнов одягає їх рідко – коли йде на зустріч із молоддю.
Рейтинг:
(голосів: 1)
11-05-2011, 17:29
Коментарів 0 Переглядів 1161

Теги -
загрузка...
Вибив два зуби й поранив голову: у Чернівцях пасажир жорстоко побив водія тролейбуса
Чоловік напідпитку посварився з кондуктором та водієм, після чого вдався до розгрому просто у салоні електротранспорту
На Буковині ледь не лінчували підозрюваного у педофілії: поліція відкрила справу - відео
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо чоловіка, підозрюваного у згвалтуванні
У Чернівцях суд відмовив у задоволенні позову «Опоблоку» до газети «Час»
Політична партія вимагала спростувати публікацію "Реваншу регіоналів на Буковині не буде"
Популярне Коментують
• Новини
Файний депутат - то митий депутат і мольфар Дєдушка. Блог Мостіпаки
Короткий огляд політичних подій за минулий тиждень - у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
Готуйся до зими вчасно: котли Kronas подбають про тепло в оселі (на правах реклами)

Серпнева спека змушує думати про холод ледь не щомиті... А завбачливі так узагалі вже сьогодні замислюються про зимові морози! А й справді, чому б не обрати опалювальне устаткування прямо зараз?
Z-тариф від Київстар: скільки коштуватиме безлімітне спілкування та інтернет для буковинців? (новини компанії)

Жителі Буковини отримають тариф із необмеженим спілкуванням у мережі Київстар, безлімітний мобільний інтернет і 100 хвилин за кордон – лише за 55 грн.
Зберегти тепло допоможуть котли від "ІнсталПро" (на правах реклами)

Кожен власник будинку чи квартири прагне зменшити витрати на опалення та гаряче водопостачання власного житла
ТОВ "Бібі фешн" запрошує на роботу (на правах реклами)

У зв’язку з розширенням виробництва ТОВ "Бібі Фешн" оголошує додатковий набір на посади
ЧТЕІ КНТЕУ – понад 50 років на ринку освітніх послуг Буковини (на правах реклами)

Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету – заклад вищої освіти, який функціонує на ринку освітніх послуг Буковини понад 50 років
Святкуємо день народження Фірмового магазину в Чернівцях (на правах реклами)

Ми запрошуємо Вас на День народження! 21 липня виконується рівно рік із моменту відкриття магазину! Приходьте на святкування на 9:00 і пориньте в атмосферу знижок та драйву
Канікули з користю: комп'ютерний табір від "ШАГ" (на правах реклами)

Мала Комп’ютерна Академія “Шаг” дає прекрасну можливість поєднати приємне з корисним навіть улітку. Мова йде про 11-денні ненав’язливі заняття, що проходять у захопливій ігровій формі.
Болить горло? Їжте морозиво
Це хороший метод тимчасового знеболення
Рубрика здоров'я ...