У неділю, 8 травня, міжнародний День матері. За 23 роки роботи акушерка міського пологового будинку №2 Алла Радевич подарувала радість материнства тисячам жінок. Адміністрація пологового будинку відгукується про Аллу Радевич як про одну з найкращих акушерок. Її фотографію зберігають у багатьох сімейних альбомах чернівчан. Жінку впізнають на вулиці, вітаються, дякують за дітей.
– Інколи підводять до мене вже дорослих, майже двометрових парубків із словами: "Алла Федорівна приймала у мене пологи і тримала тебе голенького на руках". Вони соромляться, червоніють, – сміється пані Алла. – Мами, які народжували в мене, нині приводять своїх доньок. Для мене немає більшої радості, ніж плач новонародженого, який означає, що все гаразд. І не передати відчуттів, коли першою беру дитину на руки… Розмовляю з малюками, коли зважую, міряю та одягаю їх, звертаюся до них пестливими словами. Колеги сміються з мене, мовляв, вони ж тебе не розуміють. А я переконана, що відчувають мою любов та ніжність.
Так склалося, що власної сім’ї й дітей у мене поки що немає. Робота – основний зміст мого життя. Днюю та ночую в пологовому будинку. І вважаю себе багатодітною мамою. Бо всі діти, яких приймала, для мене – рідні. Для деяких із них навіть стала хрещеною мамою".
Приїжджають народжувати з інших країн
У міському пологовому будинку №2, що на вулиці Рівненській, Алла Радевич працює з перших днів. Прийшла сюди 20-річною дівчиною – одразу ж після закінчення медучилища. Пригадує, як разом з усіма наводила тут лад після ремонту, як приймала перших породіль. Коли під час її першого чергування, 28 квітня 1988 року, народився хлопчик – радості не було меж. Бо згідно з прикметами закладу, це означало, що все у неї буде добре.
– І ця прикмета справдилася, бо я вже 23 роки працюю в пологовому будинку. Провела тут половину свого життя, можна сказати, найкращі молоді роки. І найкращі мої спогади пов’язані з моєю роботою, – запевняє пані Алла.
На запитання, скільком дітям допомогла з’явитися на світ, жінка каже, що ніколи не лічила. І тут же починає підраховувати: "За рік у середньому приймаю 200-250 пологів. А за весь період роботи виходить майже шість тисяч. Це вже велике село".
В Алли Федорівни народжували не лише чернівчанки та буковинки, а й породіллі з інших областей і навіть країн. "Приїжджали жінки з Молдови, Румунії, Польщі, США. Запевняли, що в нас краще ставляться до породіль, ніж у них, – розповідає акушерка. – Заробітчанки з Італії часто народжують у нас. Приймала пологи в жінки, яка вийшла заміж за француза і проживала в Парижі. Але народжувати доньку Діану вона приїхала до рідних Чернівців. Приймала пологи у багатьох багатодітних матерів. Скажімо, з 12 дітей чернівчанки Євгенії Філіпової шестеро прийняла я. Тримала на руках одне немовля з цьогорічної трійні. Нещодавно у нашому відділенні народжувала 20 дитину Леонора Намені, яку занесли до Книги рекордів України".
Приймала пологи і в новорічну ніч
– Останніми роками народжується досить багато недоношених дітей, – запевняє акушерка. – На жаль, нинішнє покоління не вирізняється міцним здоров’ям. Колись дуже легко народжували сільські дівчата. Нині майже всі майбутні матері мають цілий "букет" хвороб. Наймолодшій мамі, у якої я приймала пологи, було 14 років. Хоча в нас народжувала і 13-річна школярка. Якось приймала пологи, коли народилася справжня богатирка – дівчинка вагою понад сім кілограмів. Тричі зважували її, навіть ваги змінювали, бо не вірили власним очам.
Алла Федорівна показує індивідуальні пологові зали, де народжує лише одна жінка. "Наш пологовий будинок має звання "Лікарня, доброзичлива до дитини", – розповідає акушерка. – Під час пологів можуть бути присутніми чоловіки, мами, близькі подруги. Це дуже допомагає і породіллі, і нам. Здебільшого чоловіки все побачене переносять мужньо. Хоча для них це досить важке випробування, адже доводиться навіть перерізати пуповину. Та жоден тато ще не втікав і свідомість не втрачав. Новонароджене немовля одягаємо лише в шапочку й шкарпетки та кладемо на живіт мами, де воно лежить дві години. Після цього перевозимо їх удвох до палати. Якщо жінці роблять кесаревий розтин, то дитину кладемо на живіт татові".
Траплялося, що Алла Федорівна приймала в день десять пологів – бігала від однієї жінки до іншої. Якось одного дня народилося аж три двійні. "Чергування може припасти на будь-яке свято, – зауважує акушерка. – Якось приймала пологи в новорічну ніч – рівно опівночі, коли по телевізору лунало вітання президента. Жінки тоді народжували аж до ранку, тому випити келих шампанського змогла лише після закінчення зміни".
Про свято
День матері традиційно святкують другої неділі травня. Його відзначають у багатьох європейських країнах, США, Канаді, Китаї, Японії. Цьому святові вже понад сто років. 1907 року американка Анна Джервіс на знак пам’яті про свою маму, яка померла зовсім молодою, запропонувала вшановувати всіх матерів. 8 травня 1914 року конгрес США ухвалив офіційне рішення про святкування Дня матері. В Україні його почали відзначати з 2000 року.
