П’ятого травня Центральну площу в Чернівцях неможливо було впізнати. За неофіційними даними, тут зібралися понад чотири тисячі буковинців. На частині вулиць Університетської та І. Франка навіть перекрили рух. А від розмаїття кольорів розбігалися очі. Адже майже всі люди були одягнені у вишиванки! Якщо навіть і не було вишитої сорочки, то хоча б якийсь елемент національного одяг обов’язково був на кожному. Більшість присутніх становила молодь. Усі усміхалися, водили хороводи, фотографувалися. Закохані пари замріяно танцювали під музику. Біля пам’ятника Шевченку відбувався концерт.
Випадкові перехожі, побачивши таке дійство, розгублено зупинялися і запитували: "Це що, революція почалася?!" А старший чоловік радісно вигукнув: "Буде, буде у цій країні ще Україна!"
Так відзначали у Чернівцях День вишиванки.
– Цю сорочку вишила моя мама, якої вже третій рік немає, – розповів методист Інституту післядипломної педагогічної освіти області Василь СПІЖАВКА. – Усього нас у неї було троє синів, вже є двоє внуків. І кожному з нас мама вишила сорочку. Це маленька пам’ять про маму, у свою роботу вона вклала всю любов.
Дехто одягнувся у національний одяг від голови до п’ят, продумавши кожну дрібничку.
Наприклад, чернівчанка Марія МІНДРІШОРА прийшла у намисті, яке власноруч виготовила із… засушених кісточок персиків та маслин. Жінка розповіла, що здавна збирає національний одяг. Тож у неї вдома – вже справжній музей із вишиванок, старовинних хусток: "Усі знають: якщо є зайва вишивка – можна нести Марії Міндрішорі! Якось ішла вулицею, побачила, як жінка, яка продає пиріжки, витирає руки об таку гарну вишиванку! Я мало не заплакала. Випросила у жінки ту сорочку, випрала та ще у ній і в газету потрапила!"
Студент економічного факультету ЧНУ Максим ПЕТРИШАК до вишитої сорочки одягнув шаровари та підперезався поясом: "Займаюся бойовим гопаком, тож це, можна сказати, моя робоча форма. У такому одязі дуже зручно – він не сковує рухи, пропускає повітря. Ходив би так щодня. Було б добре зробити День вишиванки загальнонаціональним святом".
Завдяки гранту товариства "Просвіти" пошили спеціальну вишиванку для університету. За непросту роботу взялося підприємство "Арніка", а вишите полотно для сорочки подарувала письменниця Віра Китайгородська.
За словами однієї з організаторок заходу, студентки факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ Лесі ВОРОНЮК, День вишиванки відбувається вже вчетверте, проте стільки людей у національному вбранні ще не збиралися. "Все починалося з 20 людей. А тепер он скільки прийшло! У цей момент я відчуваю, що в Україні ще не все втрачено".
На площі інкогніто працювала гіннесівська лічильна комісія. Через кілька днів її представники оголосять, чи вдалося Чернівцям побити вже існуючий рекорд України – 3 тисячі 228 людей, які зібралися у вишиванках разом. Хоча, як слушно зауважила одна з учасниць акції, "рекорд – насамперед у нашій єдності".
Галина МАРКІВ
