Священнослужителі різних християнських конфесій одноголосно констатують: кількість вірян, які беруть участь у богослужіннях, порівняно з минулими роками, значно зросла. Особливо це було помітно під час Великого посту.

– Відчутно зросла кількість молоді та дітей, – зазначає настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви Київського Патріархату, митрофорний протоієрей Михайло СМОЛЯК. – Вони сповідаються, приходять на "Хресну дорогу". Це похвально.

Декан Чернівецький Української Греко-Католицької Церкви отець Василь ГАСИНЕЦЬ зауважує, що ще є можливість посповідатися та причаститися тим, хто не встиг цього зробити протягом Великого посту.

Погоджується з ним і настоятель греко-католицької церкви Святої Анни отець Іван ГОПКО.

– Великодній час триває від початку Великого посту до Вознесіння Господнього, – наголошує Іван Гопко. – Тому, хто не встиг посповідатися, може це зробити навіть у великодні дні. Сповідь раз на рік – це мінімум, який узгодила Церква.
У Великий четвер Церква згадує про Тайну вечерю. Цей день також називають "чистим" (на згадку того, що Ісус омив своїм учням ноги). З цього часу починається особливе приготування до Великодня: внутрішнє – через очищення душі, сповідь та причастя, та зовнішнє – через очищення своєї оселі, приготування її до свят.

У Страсну п’ятницю християни всього світу згадують розп’яття Спасителя. Це найбільш суворий день посту в році. У церквах виносять плащаницю, тобто зображення Спасителя, якого покладуть у гріб. Тричі обходять з нею навколо храму, потім заносять у церкву і кладуть на престол. Християни приходять до храму, щоби вклонитися плащаниці, помолитися біля неї. Цим засвідчують свою шану до Спасителя.

У Велику суботу звершується Божественна Літургія, яка має характер передсвята.

У деяких храмах вже в суботу ввечері відбувається освячення пасхальних приношень для тих, хто не зможе це зробити у Великодню ніч. Приблизно о 22.00 у всіх церквах починають читати Діяння святих апостолів.

Великодня святкова служба розпочинається з Хресного ходу, під час якого всі присутні урочисто, з піснеспівами обходять навколо храму. Перед зачиненими дверима церкви розпочинається Великодня утреня. Потім у приміщенні церкви відбувається Великоднє Богослужіння. Спочатку – утреня з пасхальним каноном, потім – Божественна Літургія. Після Літургії розпочинається освячення великодніх приношень.

За словами священиків, ті, хто посповідався ще на початку Великого посту, не можуть причащатися під час Великодньої Літургії.
Після служби віряни йдуть до своїх осель, куштують освячені страви.

– Спочатку треба скуштувати освячене яйце – символ життя, Воскресіння Господнього, – додає Михайло Смоляк. – Згодом паску та інші страви. Не обов’язково на Великдень влаштовувати великі застілля. Вони для здоров’я людини, яка тривалий час постила, навіть не корисні. Головне – зібратися у родинному колі та вшанувати Христове Воскресіння.
Олеся ДЛУЖАНСЬКА

До речі...
Світле свято Христового Воскресіння цього року християни західного і східного обрядів відзначать в один день – 24 квітня. Збіг пасхалії (системи розрахунку дати Великодня) у різних християнських конфесій відбувається раз на кілька років. Потім пасхалії збігатимуться 2014 і 2017 років.