Для всіх, хто має борги як перед банками, так із сплати аліментів, штрафів, за комунальні чи інші послуги, чимало нововведень приніс закон "Про виконавче провадження". Він набув чинності дев’ятого березня.

– Цей закон, як і будь-який фіскальний закон, навряд чи принесе позитив, – вважає юрист Роман МАРЧЕНКО. – Посилення повноважень державних органів несе загрозу зловживань і корупції. Адже співробітник державної служби на свій розсуд приймає рішення, за якою ціною продавати рухоме майно.

На мою думку, цей закон реально допоможе повернути борги за так званими картковими кредитами без забезпечення. Тобто, коли банки видають кредитну картку першому зустрічному, ледь не бомжу, лише за пред’явленням паспорта. Досі механізму повернення таких проблемних позик практично не було – хіба за допомогою колекторів. А вони, як відомо, не завжди використовують законні методи. Крім того, державним виконавцям легше буде забезпечити повернення боргів за комунальні послуги. Основний наслідок – закон допоможе пришвидшити повернення боргів злісних неплатників. Однак остаточно вирішити питання проблемних позик можна буде тільки тоді, коли запрацює економіка й люди матимуть доходи.

Депозит чи авто від виконавця не сховаєш

Є у законі як позитивні, так і несприятливі для позичальників нововведення.

– Позитивним є обмеження стягнення на житло, – каже Р. Марченко. – Якщо ви заборгували 700-800 гривень за телефон чи квартплату, у вас не зможуть забрати житло. За цим законом, всі борги, які нижчі десяти розмірів мінімальної зарплати, не можуть призвести до стягнення нерухомості.

Неоднозначним є нововведення щодо того, що реалізація майна (окрім нерухомості й транспорту) відтепер може здійснюватися не лише через торги, а й на комісійних умовах. При цьому оцінювати майно будуть державні виконавці. Від них залежатиме, за якою ціною продаватимуть у комісійних крамницях чи інших закладах забрані у боржників комп’ютери, побутову техніку чи інше майно. Відтепер державний виконавець, який забезпечив своєчасне виконання виконавчого документа в повному обсязі, за рахунок стягнутого з боржника виконавчого збору одержує винагороду розміром п’ять відсотків від стягнутої ним суми або вартості майна. Досі така винагорода не передбачалася.

За законом, під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, які містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. "Однак це не означає, що, скажімо, якщо чоловік сховав на депозиті від жінки тисячу гривень, жінка може піти до знайомого державного виконавця і дізнатися про "заначку", – каже Р. Марченко. – Виконавець може накласти арешт, скажімо, на депозитний рахунок боржника. Але без рішення суду він не зможе отримати інформації у банку про те, скільки там коштів".

За кордон – без боргів

За законом, у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, державний виконавець може звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи або юридичної особи за межі України.
Ця норма не нова. Як розповів Костянтин Ліснік, прес-секретар Чернівецького прикордонного закону, і досі за рішенням суду громадянину могли заборонити виїзд за кордон через борг чи інші причини. При цьому дані про таких "невиїзних" громадян одразу потрапляли в базу прикордонної служби. І під час перевірки на кордоні паспортів тих, хто виїжджає з України, прикордонник одразу дізнавався про накладену заборону з автоматичної бази даних. Таким громадянам відмовляють у пропуску через кордон.

Як повідомили в обласному управлінні НБУ, багато залежить від підзаконних актів, які втілюватимуть новий закон у життя. Однак загалом закон надає більше прав державним виконавцям.
Надія МАКУШИНСЬКА