«Українці винайшли рентген і телевізор»

Колишній буковинець, фізик Василь Шендеровський відкрив для України сотню забутих учених-українців, які зробили вагомий внесок до скарбниці світової науки і культури. Василь Андрійович переконаний, що більшість визначних світових винаходів зробили люди, яких народила українська земля. Про них він пише у двотомнику "Нехай не гасне світ науки", який нещодавно презентував у Чернівцях.

Чимало українців були лауреатами Нобелівської премії

– Василю Андрійовичу, часто приїжджаєте на Буковину? Адже ви народилися тут, навчалися у Чернівецькому національному університеті.

– Приїжджаю хоча би раз на рік, щоби зустрітися із земляками. Я народився у Заставні, звідки родом славетний художник Микола Івасюк. А ще там народилася одна з найвідоміших у світі розвідниць Зоя Зарубіна, яка "обкрутила" Сталіна та Гітлера, багато років отримувала необхідну інформацію і жодного разу не "провалилася". Ця жінка була учасницею Тегеранської конференції, зустрічалася там із Черчиллем та Рузвельтом.

– Чому ви, відомий фізик, займаєтеся пошуком імен забутих українських учених?

– Усе почалося з моєї авторської програми на українському радіо. Щоразу я відкривав нові постаті, які мене вражали своїми винаходами. Так я дійшов висновку, що найбільші винаходи в світі зробили люди, яких народила українська земля. Можна назвати з півдюжини лауреатів Нобелівської премії, які були українцями. Свого часу вони змушені були емігрувати до інших країн. Згодом їх визнав увесь світ, але на їхній батьківщині про них нічого не відомо. Ось лише кілька "наших" нобелістів: Ілля Мечников, Роалд Хофман, Саймон Кузнець, Петро Капиця, Лев Ландау, Георгій Харпак…Скажімо, один із найвидатніших генетиків Ервін Чаргафф родом із Чернівців. А в історію світової науки увійшов тим, що вперше отримав у чистому вигляді ДНК і відкрив таємницю гена спадковості. Це відкриття назвали "правилом Чаргаффа". І хоча воно було варте Нобелівської премії, але, на жаль, її отримали інші.
Тішуся, що зміг повернути Україні ім’я одного з найгеніальніших учених кінця ХІХ – початку ХХ століття Івана Пулюя. Нобелівську премію за відкриття невидимих Х-променів отримав Рентген, які пізніше так і назвали. Насправді їх першим відкрив і пояснив їхню природу українець Іван Пулюй. Він же створив першу в Європі кафедру електротехніки, побудував трамвай, удосконалив телефон.

Завдяки Борису Грабовському з’явилося телебачення

– Які ще великі винаходи зробили наші земляки?

– Що не прізвище – то світове відкриття. Нинішнє покоління повинно бути вдячним українцеві Олександру Смакулі. Адже саме він винайшов лінзи, які використовують у фотоапаратах та інших оптичних приладах. Ще до війни німці встановлювали в танках винайдені ним прилади нічного бачення.

Чеську науку прославив наш земляк Іван Горбачевський, який першим синтезував органічну речовину. Америку прославив Ігор Сікорський – один із творців гелікоптерів та літаків.
Видатний фізик ХХ століття, лауреат Нобелівської премії, французький вчений Жорж Шарпак теж виявився нашим співвітчизником – його справжні ім’я та прізвище Георгій Харпак. А російський вчений і винахідник Костянтин Ціолковський – прямий нащадок Северина Наливайка, родом із Гусятина на Поділлі.

Четверо генеральних конструкторів радянських ракетно-космічних систем, завдяки яким уперше в світі запустили штучний супутник Землі і космічний корабель з людиною на борту, теж були українцями. Це Сергій Корольов, Михайло Янгель, Володимир Чоломей і Валентин Глушко.

У Ташкенті засновано Музей електронного телебачення імені Бориса Грабовського, а ми про нього нічого не знаємо. Хоча син відомого українського поета Павла Грабовського причетний до винаходу телевізора. Завдяки йому з’явилося електронне телебачення.

До Інтернету доклав свій розум великий український математик Михайло Кравчук. Ще один українець Микола Вороний здійснив першу в світі пересадку нирки.

Пилип Морачевський, родом з України, першим переклав Євангеліє українською мовою, яке вийшло 1905 року мільйонним накладом, що на той час було фантастикою.

– Чим зараз займаєтеся?

– Готую до видання третій том книги "Нехай не гасне світ науки". Україна дізнається ще про півсотні забутих імен. Наш народ за свою невелику історію створив дуже багато на терені культури, науки, літератури. І про це не можна забувати. Ми повинні повертати ці імена, бо в нас їх хотіли забрати і кинути в небуття. Ще хочу відкрити в Заставні музей свого земляка – відомого художника Миколи Івасюка. 
Надія БУДНА

З досьє "МБ"

Василь Шендеровський – провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор.
Виконавчий директор Міжнародного енциклопедичного бюро з фізики.
Віце-президент Українського фізичного товариства.
Дійсний член Наукового товариства ім. Тараса Шевченка.
Автор сотень наукових праць та понад 30 книг.