Останнім великим християнським святом зимового циклу є Богоявлення Господнє, або Водохрестя. У народі його ще називають Йорданом, бо, згідно з біблійною розповіддю, Христа хрестили у водах річки Йордан. Тому цього дня вітаються: "Христос хрещається!" – і відповідають: "У річці Йордані". Про традиції святкування Водохрестя на Буковині розповів народознавець Микола ШКРІБЛЯК.
У переддень Богоявлення Господнього, 18 січня, святкують другий Святвечір. Це день строгого посту – не можна було нічого їсти, доки не вип’єш освяченої води. Як і на перший Святий вечір, готували 12 пісних страв, обов’язково кутю. За столом збиралася вся родина. Страви подавала найстарша в родині бабуся, якій допомагали молодші жінки. Під час вечері не вживали спиртних напоїв і не палили.
У церквах цього вечора освячують воду, яка набуває особливої сили та цілющості. Отож усі обов’язково набирали її в глечики та поспішали додому на Святу вечерю. Господар наливав у миску освяченої води і кущиком висушеного пахучого василька кропив нею будинок та все господарство, щоб оминало його лихо, робив із воску хрестики на одвірках споруд. Кропив і худобу, щоби плодилася і була здоровою. Курям пізніше давали залишки куті, щоби не хворіли і добре неслися. Діти бігли в сад трусити фруктові дерева, щоби вони гарно зацвіли навесні та щедро вродили восени.
На столі обов’язково повинна була стояти йорданська свічка "трійця", освячена в церкві. "Трійця" була своєрідним домашнім оберегом. Вважали, що ця свічка, як і освячена вода, допомагає при багатьох хворобах, оберігає господарство від блискавки та пожежі. Малих дітей підкурювали нею від переляку.
Вечерю розпочинали з молитов "Отче наш" і "Богородице Діво". Після цього пили освячену воду. Мили нею очі й вуха, щоби добре бачити і чути. А дівчата ще й вмивали обличчя, щоби бути вродливими. Потім куштували всі страви. Після вечері всі страви залишали на столі, клали чисті ложки. Адже можуть завітати душі померлих.
Після вечері діти та молодь ходили щедрувати під вікнами.
На Водохрестя всією родиною йшли рано-вранці на урочисте Богослужіння. Опісля поспішали до ставка або річки, де парубки заздалегідь вирубували ополонку у вигляді хреста та льодовий престол. Священик освячував воду, яка після цього набувала цілющих властивостей. Йорданською водою лікували рани, вона допомагала відвернути будь-яке лихо. Люди набирали її в посудини, несли додому та зберігали весь рік – до наступного Водохрестя.
Надія БУДНА
Народні прикмети
Якщо під час освячення води падає сніг — добре роїтимуться бджоли і щедро вродять зернові.
Дерева, вкриті інеєм, – до хорошого врожаю.
Якщо небо похмуре, то збіжжя буде з бур’янами.
