До редакції надійшов лист від мешканки села Лукачани Кельменецького району Надії Швець: "Четвертий рік пішов, як померли мої батьки. Згідно із законом, належні їм земельні паї переходять мені у спадщину. Акти на ці наділи батькам видали у сільраді. Мені сказали переоформити ці документи на своє прізвище. Я заплатила за пере­оформлення гроші. І вже три роки чекаю на ці цінні папери. У райвідділі земельних ресурсів мені сказали, що виміри паїв зроблено неправильно, треба заново все переміряти, а на це немає коштів. Але ж мої покійні батьки не самі собі землю на пай міряли, а спеціалісти. Нашим наділом користується місцеве агроформування. Урожай мені ніхто не видає. Мовляв, укласти угоду оренди з вами не можемо, бо ви не маєте документів на паї. І таких, як я, у нашому селі багато. Односельчани обурюються. Їхньою землею розпоряджаються не вони, а інші особи".

Розпаювання зробили непрофесійно

– Наше село невелике – лише 600 мешканців, – розповідає Віктор Косташ, сільський голова Лукачан. – Ми першими в області розпаювали колишню колгоспну землю. Але зробили це непрофесійно. Заручниками цієї ситуації стали майже сто моїх односельчан. Вони не можуть пере­оформити державні акти. А йдеться про спадщину, про те, що через відсутність таких документів селяни не можуть вийти зі своїми паями в натурі в конкретному земельному масиві, укласти угоди оренди й, відповідно, одержати орендну плату. Причина банальна – земельну зйомку свого часу робили в умовній системі координат. Тепер же потрібно здійснити певні роботи і профінансувати прив’язку до державної системи координат земельних ділянок й, відповідно, виготовлення державних актів. Це прерогатива РДА, бо паї знаходяться за межами села. А в районі грошей на це немає. Середній розмір земельного паю у нас – 1,2-1,3 гектара. За умовами оренди місцеве ТзОВ "Вілія" виплачує пайовикам, у яких є державні акти, по 120 кілограмів пшениці, 80 – ячменю, 100 – кукурудзи та по 25 кілограмів соняшнику.

Щоб усе переробити, треба всього 130 тисяч

– Таких невитребуваних земельних ділянок у нас 140 гектарів, – каже керівник "Вілії" Анатолій Косташ. – Землю розпаювали ще 2002 року. Залізли на чужу територію, робили все нашвидкуруч. Щоби переробити папери, треба 130 тисяч гривень. Для нашого господарства це велика сума. Проблему треба вирішувати на зборах уповноважених. Помилку зробили не ми. За користування людськими паями щороку ми платимо державі за кожен гектар 140 гривень.

Сума ця невелика, якщо порахувати вартість врожаю. Тому, з одного боку, агроформуванню вигідно, що проблема з переоформленням документів на паї триває роками. З іншого ж, за словами Анатолія Олександровича, господарство натурою допомагає найбільш бідним односельчанам.

– Державні акти на земельні паї на території Лукачанської сільради виготовлено 2002 року, – коментує Борис Пилипчук, начальник відділу Держкомзему в Кельменецькому районі. – Зйомку провели в умовній системі координат. Тому документи старого зразка. Треба зробити нову прив’язку до державної системи координат земельних ділянок та замінити ці державні акти на документи нового зразка. Для цього потрібно майже 130 тисяч гривень. Наразі кошти шукають як у районі, так і в області.

Про те, що проблему, а вона існує лише в цьому селі Буковини, невдовзі буде вирішено, повідомив і Віталій Усик, начальник головного управління Держкомзему в Чернівецькій області. 
Василь Гринюк