Дірки у зруйнованій хаті заклали сіном

Уже півроку майже сто мешканців хутора Хорови на Путильщині, який зруйнував зсув, тісняться де доведеться. Частина живе у родичів, а більшість – у пансіонаті "Черемош" на перевалі Німчич. Ще чотири родини повернулися в напівзруйновані будинки.

Ще восени цим людям виділили по 100 тисяч гривень на придбання нового житла. Та навіть старі будинки коштують дорожче. А обіцяну землю під нове будівництво мешканці Хоровів так і не отримали. Новорічні свята зустрічатимуть, як кажуть самі, "у приймах". У яких умовах живуть ці люди, бачила кореспондент "МБ".

"Палити пічку доводиться і вдень, і вночі"

На хуторі Хорови – пустка. Невелике поселення з 28 будинків зруйновано вщерть. Проте в трьох дерев’яних будинках та літній кухні дах ще є. Хоча приміщення похилилися та потріскалися. У цих напівзруйнованих помешканнях і живуть люди. Подружжя Марії та Олексія Плисок повернулося на власне подвір’я місяць тому. Два їхні будинки стихія розвалила. Фундамент та стіни літньої кухні потріскалися, а сама будівля похилилася. Тому кухню підперли дерев’яними опорами.

– Жити на хутір повернулися через живність, – каже Марія Плиска. – Адже маємо двох поросят, за якими потрібен постійний догляд.

Поросят поселили у ще більш зруйноване приміщення. Дірки в будівлі заліпили штукатуркою та заклали сіном. Проте вітер дме наскрізь, а живність мерзне. Замерзають і господарі. Літня кухня, в якій поселилися Марія та Олексій Плиски, теж із дірками. Тому палити пічку доводиться і вдень, і вночі. Через тріщини, утворені в печі, дим проходить у кімнату. Тож і дихати важко.

– У рідній домівці навіть розвалені стіни гріють, – каже Марія Плиска. – Проте найгірше вночі. Чую, як тріщить фундамент. Але земля зараз примерзла і, може, вже не сунутиметься.

До свого помешкання повернулася і сусідка родини Плисків Ірина Дойчук. Жінка живе в напіврозваленій хаті разом із вірним котом Рижиком. Каже, що кіт не покидав подвір’я навіть тоді, коли все руйнувалося.

На запитання, чому повернулася, жінка відповіла, що це лише тимчасово. "Просто вдома завжди краще, навіть якщо будинку нормального вже немає", – зі сльозами відповіла Ірина.

"Коли вдарять справжні морози – замерзнемо"

Кореспондент "МБ" завітала й до пансіонату "Черемош", де живуть потерпілі.

Мешканка пансіонату Оксана Шпанюк вагітна. Через тиждень жінка має народити дитину. Їм з чоловіком нікуди подітися. Тому живуть у пансіонаті (як з’ясувала пізніше, в одній із найхолодніших кімнат, що на четвертому поверсі).

Заходжу до пансіонату. На другому, третьому та четвертому поверхах живуть люди. Підіймаюся нагору. В коридорах холодно. В кімнатах тепліше – восени провели опалення і встановили в кімнатах нові батареї.

На четвертий поверх ведуть високі сходи. Зауважу, що маленька дитина не зможе сама піднятися цими сходами. Адже кожна сходинка заввишки сантиметрів з 20. Це останній поверх. Тут мешкають шість сімей. Коли зайшла в першу кімнату, в обличчя повіяло холодом. У кімнаті дірки. Люди заклеїли їх папером та скотчем. Але все одно холод потрапляє в приміщення. Хоровчанка Марія живе тут із малою дитиною. В кімнаті ходять у взутті та теплих в’язаних светрах.

Сусід Марії по кімнаті Іван Хоров’юк теж замерзає. Що робити далі, не знає.

– У вільний час багато читаю. Зокрема нещодавно прочитав Біблію, – каже Іван. – Добре, що ще справжніх морозів немає. Бо коли вдарять – замерзнемо.

Вода – за півкілометра, на кухні – черги

Ще одна проблема людей – постійно зникає вода та невелика спільна кухня. Зокрема минулого тижня води не було чотири дні. А найближче джерело – за півкілометра.

– Щоби помитися та приготувати їжу, носили воду за півкілометра відрами, – каже Іван Хоров’юк.

На кухні працюють лише дві електроплитки. Також є газова. Але, як виявилося, вона не працює.

– У нас на кухні завжди черга, – розповіла мешканка пансіонату Ірина Хоров’юк. – А найгірше вранці, коли люди йдуть на роботу, а діти – до школи.

"За сто тисяч нічого не можна купити"

– Восени держава виділила нам по сто тисяч гривень, – розповідає Олена Григоряк. – За ці гроші нам запропонували купити будинки. Проте цих грошей не вистачає навіть на те, щоби придбати стару хату.
Мешканці кажуть, що придбати ділянку землі під будівництво теж не можуть. Цих грошей не вистачає. А землю, яку обіцяли виділити, так і не дають.

– Ми нічого не вимагаємо від влади, – каже Олена Григоряк. – Просимо тільки виконати обіцяне – виділити землю під будівництво нового житла. Адже скоро весна.

Що робить влада?

Дмитро ОСЛАВСЬКИЙ,
голова Путильської районної ради:
– У пансіонаті "Черемош" ми створили всі умови для проживання. Людям провели тепло і воду. Справді, людям мали виділити ділянки землі. Поки що це питання розглядають. Вирішуватимуть його на обласному рівні.

Василь САФРОНЯК,
голова Путильської РДА:
– Маю надію, що ближче до весни мешканцям Хоровів виділять земельні ділянки під будівництво. За попередньою інформацією, це може бути земля у Слободі-Банилові Вижницького району.