Поки що 14 працівників чергових бригад міськШЕПу проводять час, граючи у доміно чи дивлячись телевізор. Але на випадок випадіння снігу десяток вантажівок-розкидачів піщано-соляної суміші, за словами шляховиків, до виїзду готові в будь-який момент. Ще кілька старих ЗіЛів підрихтовують. За потреби їх теж залучать до посипання доріг.
– Деякі гайки попідкручував, підзарядив акумулятори, – розповідає водій Василь. – А так машина до виїзду готова. Те, що вона стара, байдуже – все зроблено, як годиться. Минула зима видалася досить нелегкою, сніжною. Подивимось, як цього року буде.
На території міськШЕП посипального добра лежить на 400 тисяч гривень. Планують підвезти ще, зокрема сіль.
– Зараз підготовлено 280 тонн солі, по тисячі кубометрів гравійного відсіву і піску на 400 тисяч гривень, – розповідає головний інженер "МіськШЕПу" Павло ОЛОЄР. – Очікуємо отримати ще шість вагонів солі по 70 тонн кожен. Сіллю посипатимемо найнебезпечніші ділянки. Найперша з них – спуск на Гагаріна, також спуск на Франка, Київській та Руській. Якою саме сумішшю посипати дороги, залежить від погодних умов.
За словами Павла Валерійовича, посипання доріг найнадійніший метод.
– Якщо порівняти закордонні методи боротьби зі снігом на дорогах, то ми ще непогано виглядаємо. Для них снігопад – це катастрофа, а в нас – штатна ситуація. Причому вони мають найновішу техніку. На кожне чергове авто у нас виділяють 70 літрів на зміну. А якщо і цього недостатньо, то замовляємо додатково.
Кожен із чергових водіїв має свій маршрутний лист. Насамперед посипають вулиці з тролейбусно-автобусними маршрутами. Доки не буде посипано першочергові дороги, на другу чергу водієві їхати зась. Навіть якщо дорогу посипано, а бажаного результату немає – водієві доводиться проходити маршрут повторно. Тому, наприклад, на Роші чекати на приїзд посипальної машини доводиться довше.
Михайло САЛІТРА
