Населення сучасної України, зокрема Буковини, відвідувало Єгипет ще у другому тисячолітті до нашої ери. Давні народи бували на всіх сучасних середземноморських курортах, пройшли через Кріт, Грецію, дісталися Малої Азії і навіть служили у єгипетських фараонів.
Звідки це відомо? Це інформація і гіпотези з дисертації молодого науковця ЧНУ Миколи Ількова. Він дослідив зв’язки населення Південно-Східної Європи зі Східним Середземномор’ям у другому тисячолітті до нашої ери. Зв’язки були різні, зокрема військові та економічні.
"У Лужанах знайшли бронзову статуетку воїна"
– Вітчизняні археологи ще наприкінці минулого століття висловили думку, що населення сучасної України брало участь в епохальних подіях на території Східного Середземномор’я, – зауважує Микола Ільків. – Це події, пов’язані з навалою "народів моря" (остання чверть другого тисячоліття до нашої ери. З навалою пов’язують загибель Мікенської цивілізації, руйнування Трої та кризу на території Єгипту, – авт.). Місцеві знахідки дають підстави вважати, що до навали "народів моря" потрапили вихідці з місцевого населення. Є гіпотеза, що населення сучасної України брало участь у цій навалі під іменем шардана (так цей народ називали у єгипетських текстах, – ред.). Разом із "народами моря" вони вторглися у Єгипет. Там були розбиті фараоном і через північне узбережжя Африки переселилися на острів Сардинія (від слова "шардан").
– Що можна із цих подій пов’язати з Буковиною?
– На Буковині внаслідок археологічних розкопок знайдено цікаві речі. Це булавки кіпрського типу. Також знайшли підвіску у формі єгипетського ієрогліфа, який є символом життя. А 2004 року поблизу села Лужани за випадкових обставин знайшли бронзову статуетку воїна. Вона дуже схожа, майже ідентична, до статуеток з острова Сардинія, де оселилися племена шардана. Пригадаймо, що у той час у результаті кліматичних негараздів частина населення сучасної Буковини могла мігрувати. Припускаємо, що давні племена рушили на південь і дійшли до Єгипту… Згодом частина із них служила у єгипетських фараонів.
"Бурштин походив із Прибалтики"
– Рушійною силою відносин між народами була місцева еліта, яка хотіла підкреслити своє становище, – зауважує Микола Ільків. – Еліта прагнула набути рідкісні престижні речі, які виготовляли з цінної сировини. Такими диктаторами моди того часу виступали близькосхідні середземноморські цивілізації. Вони були взірцями наслідування для варварської периферії.
– Які були престижні речі?
– Це були вироби із золота, срібла, слонової кості та бронзи. Перші предмети імпорту, які потрапляли до України, – скляні вироби. Це були маленькі намистинки, які дуже високо цінувалася – на рівні із самоцвітами. Серед місцевого населення їх вважали дуже коштовними. Також були і вироби зі слонової кості. Серед цікавинок – зразки озброєння, це вироби зі срібла, інкрустовані золотом. Вони належали місцевій племінній верхівці.
– Як ці речі потрапляли до місцевого населення?
– Можна говорити про торгові операції. На території України є знахідки балтійського бурштину. За допомогою спеціальних аналізів можна з’ясувати, де добували бурштин. Так, з’ясували, що бурштин походив із Прибалтики. Згодом вітчизняні археологи на Південному Бугу виявили Гордіївський некрополь, а у ньому знайшли чи не найбільшу колекцію бурштину в стародавньому світі. Знайшли понад півтори тисячі виробів загальною вагою понад два кілограми. Можна говорити, що бурштин, який видобували у Прибалтиці, був транзитним товаром для місцевого населення.
Валерія Чорней
