Днями завершили випасання великої рогатої худоби та овець на високогірних полонинах Путильщини.
– Цього року в нашому районі було 28 полонин. На них перебувало 700 голів великої рогатої худоби, 180 корів, 3500 овець та 230 коней, – розповідає Михайло ЯМНИЦЬКИЙ, начальник управління агропромислового розвитку Путильської РДА. – За період випасання вироблено 22 тонни овечої та 19 тонн коров’ячої бринзи. Літування однієї вівці обійшлося господарям від 60 до 75 гривень, а восени вони отримали чотири-п’ять кілограмів бринзи. Овечу бринзу продавали по 50 гривень за кілограм, а коров’ячу – по 40. Полонинське літування було важке, особливо для вівчарства, через несприятливу погоду. А ще почастішали напади звірів. Так, на полонині Семенчук, власником якої є Олексій Бідоча, у серпні ведмідь роздер трьох овець і теля. У таких випадках вівчарі повертають власникам загиблих тварин або власну худобу, або відшкодовують грошима. А нещодавно на цій самій полонині двоє ведмедів вдерлися в стайню, напали на коней та свиней. Звірі забили і забрали до лісу дорослу свиню – сторожі не змогли їм завадити.
– У нас овець вистежували переважно вовки, – каже Петро ГЛЕВЧУК, ватаг полонини Красний Діл Сергіївської сільради. – Але в мене вівчарі спритні, вберегли від нападників усю отару. Як Бог допоможе дочекати, наступного року маю намір у двадцять сьомий раз вийти на полонину. Однак треба разом із вівчарами відремонтувати заватру та кошару, бо цьогорічні буревії і дах зірвали, і навіть дерева повикорчовували.
– Найгірше те, що зменшується у нас кількість поголів’я великої рогатої худоби: на початок жовтня на забійні пункти здано 1700 тонн м’яса, тоді як минулими роками за рік здавали 1500-1600 тонн, – продовжує Михайло Ямницький. – Бо немає державної підтримки аграрної галузі. Борги за дотацією за два останні роки сягнули 728 тисяч гривень Так, від четвертого жовтня 2010 року діє постанова уряду про порядок використання 2010 року коштів стабілізаційного фонду для відшкодування до 50 відсотків вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів сільгоспвиробникам, які у 2008-2010 роках завершили будівництво і реконструкцію об’єктів, у яких утримується не менше, ніж 500 корів, або ж не менше, ніж 1200 свиноматок, або ж не менше одного мільйона птиці. Оскільки у нашому районі таких великих підприємств немає, не буде й відповідних відшкодувань.
– Дотацію мені ніхто не виплачує вже два роки, і марно сподіватися, що вона буде, – впевнена Марія ПАУЧЕК, яка мешкає на хуторі Гробище. – Тому на зимівлю залишу лише корів, а решту худоби продам. Та й сіна мало заготовила, бо трава була рідка і невисока.
Ось і виходить, що гірські господарі вирощуватимуть худобу лише для власних потреб, а вівчарство може занепасти зовсім.
Василь ГРИНЮК
