Мінімум десять тисяч доларів можна зекономити, купивши квартиру в так званих зсувних районах Чернівців. Однак чи варто це робити і як не попастися на вудочку продавців потрісканих осель? Про це ми поцікавилися у фахівців, а також перевірили особисто, спробувавши розшукати дешеве житло у центрі.
Найбільші знижки – в районі Сагайдачного
В оголошеннях про продаж нерухомості чимало квартир у центрі міста. Чи не найдешевше – житло в районі вулиці Сагайдачного. Скажімо, терміново продають двокімнатну квартиру в особняку на вулиці Мінській, з коморою, підвалом, усіма зручностями за 25 тисяч 500 доларів.
Телефоную за вказаним номером телефону. Слухавку підіймає посередник. Запитує, чи я місцева. Відповідаю, що ні. Голос посередника відразу жвавішає: "Це чудове помешкання з двома роздільними кімнатами. Є ванна, кухня площею шість метрів квадратних, комора. Вже покупці приходили, оглядали квартиру, поки що думають".
Запитую, чому квартиру продають терміново, і тут посередник обриває розмову й обіцяє передзвонити, проте так і не телефонує.
Вирішую пройтися агентствами нерухомості – начебто з метою купити недорогу квартиру в центрі. Чи не підсунуть потрісканий дім зі знижкою?
Проте ріелтори мені трапилися досить чесні. Запитавши, на яку суму я розраховую (відповіла, що на 60 тисяч доларів), ріелтор мені пояснив: "Хороша квартира у центрі коштує дорого. Двокімнатна у старому фонді коштує не менше 70-75 тисяч доларів. А те, що дешевше, зазвичай у поганому стані, потребує ремонту. І планування незручне, наприклад, може бути квартира з прохідною кухнею, вхід – через спільний балкон. Такі квартири і продати потім дуже важко".
На запитання про район вулиці Сагайдачного в агентствах саркастично посміхаються: "Можемо для порівняння показати щось у цьому районі. Це дешевий старий фонд, і там ви однозначно нічого хорошого не купите".
– Розумієте, я мешкаю в центрі, але не задоволений своїм помешканням, – розмірковує ріелтор. – Тут усе старе: комунікації, проводка, все, починаючи від цегляного фундаменту і завершуючи покрівлею. А нові будинки є сейсмостійкими, вони витримують землетрус силою сім-вісім балів. Тут залізобетонне міжповерхове перекриття, тоді як у старих будинках – дерев’яне.
"Не раджу купувати квартири нижче Центральної площі. Бо там – зсувонебезпечна територія", – порадили в іншому агентстві нерухомості. І запевнили, що зараз чимало мешканців зсувонебезпечних територій намагаються продати свої помешкання. Проте попиту на них майже немає.
Скажімо, чернівчанка Галина придбала помешкання на вулиці Орловській 13 років тому.
– Хоч я й місцева, але нічого не знала про те, що це зсувонебезпечний район, – зізнається жінка. – І ніхто з попередніх мешканців квартири нам із чоловіком про це не сказав. Хоча на ті кошти, що у нас були, ми навряд чи змогли би придбати щось краще. Тепер стіни у будинку потріскалися, а вікна покосилися. Ми підмуровуємо стіни, підсипаємо довкола. Проте геодезичні комісії стверджують, що на нашій території немає небезпеки зсуву.
– Винаймаю квартиру на вулиці Барбюса, – розповіла чернівчанка Ірина. – Наша господиня вже півроку намагається продати її. За трикімнатну квартиру з усіма зручностями вона просить лише 45 тисяч доларів. Проте ніхто не хоче купувати. Тільки чують, що вулиця Барбюса, відразу ж відмовляються.
Тотальний зсув – це сценарій апокаліпсису
Чи справді так усе погано, і зона нижче Центральної площі небезпечна? Про це ми запитали у керівника ВАТ "Геотехнічний інститут" Василя ПОЛЕВЕЦЬКОГО.
– Отак народ ще трохи полякають, і невдовзі взагалі квартири не купуватимуть нижче Соборної площі, бо боятимуться зсуву, – зауважує фахівець. – Сценарій зсуву міста аж до Центральної площі не виключаємо, але це вже сценарій катаклізму. Це блокбастер у найгіршому варіанті – Голівуд відпочиває. Справді, зсувні зони у Чернівцях є. Це праві схили Пруту, починаючи від села Зеленів і аж до кордону. Не раджу споруджувати будинки на вулицях, розташованих на схилах, або на тих, лінії забудови яких впритул примикають до проїжджої частини.
Також В. Полевецький радить з обережністю купувати житло, розташоване на пагорбі. Геологи довели, що всі гори мають здатність руйнуватися, тож із часом вони повинні стати рівнинами.
– Будувати можна й у зсувонебезпечних зонах, але потрібно обов’язково передбачити протизсувні заходи, – радить головний архітектор міста Сергій ГОМОНОВИЧ. – Хоча в районах активних зсувів слід замислитися, чи варто це робити і викидати на вітер гроші. Наприклад, на вулицях Барбюса чи Орловській. Також не раджу купувати тут приватні садиби чи квартири. Якщо у покупця виникає сумнів щодо житла, яке він хоче придбати, нехай звертається у департамент містобудівного комплексу міськради. Будемо розбирати кожний випадок, надамо необхідну інформацію.
Галина МАРКІВ
Зони небезпеки
Активні зсувні ділянки у Чернівцях (за інформацією геолога Чернівецького тресту зеленого господарства та протизсувних робіт Олексія ГОРДІЙЧУКА):
Район вул. Нахімова №№46-50. Це частина території великого (46 га) тимчасово стабілізованого зсуву.
Район вул. Синявського №№2-4, на височині лівого схилу річки Клокучка.
За 200-250 м на південний схід від зсуву на вулиці Синявського, територія охоплює середню частину стрімкого лівого схилу річки Клокучка.
На нижній урвистій частині правого берега річки Клокучка, за північним краєм домоволодінь №№28-30, що простягаються до вул. Чернишевського.
Між вулицями Нікітіна (№№24-28) та Гагаріна (№23).
Між вулицями Барбюса та Одеською (нежитловою з 1995 року).
Біля підніжжя правого схилу долини річки Прут, у районі вул. Корсунської (між будинками №№32-40).
Від будинку №62 на вулиці 28 Червня вниз по схилу, приблизно на 25-30 м.
У районі вул. Лесі Українки, 7 (А, Б, В).
На ділянці з будинком №12 на вул. Бучацькій.
Між будинками №11 на вул. Сагайдачного та №23 на вул. Мінській (охоплює середню і нижню частини лівого схилу річки Мольниця).
