Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця" поповнився новими скарбами. У приміщенні фортеці з’явилися дві нові кімнати-музеї. В одній з них можна побачити перші в історії бойові машини. Це і тарани, якими в давнину пробивали ворожі ворота, і метальні машини – баллісти, і арбалети, що метали палаючі стріли, і котли, із яких на голови ворогів виливали гарячу смолу.
Знаряддя для музею виготовили київські майстри за відповідними кресленнями. Машини створено натурального розміру, тож враження вони справляють неабияке. Виготовлено ці знаряддя з дерева, причому так майстерно, що здається, начебто вони справді збереглися ще з давніх часів.
– Була в багатьох музеях, але таких машин там не бачила, – зауважує директор заповідника Людмила ПАСТУХ. – Тож можна сказати, такий музей в Україні створено вперше. Насправді дуже цікаво дізнатися, якою була перша техніка. Проектанти створювали її за архівними зразками і дуже точно відтворили оригінали. На створення такого музею знадобилося десять тисяч євро.
Іншу кімнату назвали музеєм тортур. Коли сюди заходиш, справді стає моторошно: у кожному кутку стоїть знаряддя, яким колись катували, знищували людей. Наприклад, знаряддя з такою собі "спортивною" назвою "прес для черепа": голову дедалі міцніше затискали сталеві "щелепи", і людина помирала у страшних муках.
Є тут і паля – улюблене знаряддя катування Влада Цепеша (1431-1476), якого всі знають як князя Дракулу. Саме саджанням на палю залякував князь своїх тодішніх ворогів – Османську імперію.
Ще одне страшне знаряддя – так званий стіл відьми, коли людину саджали на стілець із залізним сидінням та цвяхами на бильцях. Руки прив’язували до билець, а під сидінням розпалювали вогонь. Щоби вберегтися від вогню, жертва намагалася спертися на руки, і тоді їй у шкіру впивалися гострі цвяхи.
Виготовив ці страшні речі за копіями оригіналів хлопець із не менш моторошним прізвищем – Андрій ЗЛОМИНОГА.
– Усі ці знаряддя використовували у період із ХІ по XVIII століття, – розповів Андрій Зломинога. – Їх застосовували на території Західної та Центральної Європи. В Україні більшістю з них майже не користувалися.
На створення кімнати тортур знадобилося приблизно сто тисяч гривень.
Музеї бойових машин та кімната тортур – останні об’єкти, створені в рамках проекту транскордонного співробітництва "Україна – Румунія" за програмою TACIS "Розробка інтегрального туристичного продукту для розвитку культурного туризму на Буковині" за фінансової підтримки Європейського Союзу. Загальна сума проекту – 701 тисяча євро.
Галина МАРКІВ
