Пам’яті історика Чернівців Iгоря Чеховського

Цими днями мало би виповнитися 50 років із дня народження Ігоря Чеховського, відомого історика і журналіста, людини, яка змусила наших краян по-новому поглянути на історію Чернівців і нашого краю взагалі. Пам’ятаю, як він (а ми тоді працювали в "МБ" й сиділи в одному кабінеті) казав мені: "Ти знаєш, я, йдучи на роботу, дивлюся на ці будинки, кожен з яких має неймовірної цікавості історію, не можу надивуватися з того, якими творчими людьми були наші предки, якщо вони зуміли подарувати нам таку красу зодчества".

– Ігор був надзвичайно відповідальною людиною, – пригадує професор ЧНУ Сергій Пивоваров. – І дуже дбав про збереження пам’яток старовини. Влітку 1991 року ми були на археологічних розкопках у Херсонесі. Тамтешня влада намагалася "прихватизувати" частину території історичної ваги, щоби збудувати дачі, адже до моря рукою подати. Чеховський у севастопольській газеті виступив із гнівною критикою, яка подіяла. А ще всі творчі проекти він завжди доводив до кінця, адже ми працювали в тандемі. Ігор також мав чималу нумізматичну колекцію, яку він використовував як ілюстративний матеріал для своїх книг, дослідив Садгірську монетарню.

Діапазон захоплень дослідника Ігоря Чеховського вражав: він не тільки міг розповісти історію того чи іншого будинку австрійської забудови у Чернівцях, а й знав, які хустки одягали буковинські гуцулки, йдучи до церкви, та які "латканки" співали на весіллях у Вашківцях чи Розтоках. Друзі дивувалися, коли Ігор встигав досліджувати все й дохідливо доносити це до читача. Особливо ж захоплювали столітні фотохудожні листівки, які він "відкопував" невідомо звідки. Бо не лише відвідував історичні архіви, а й знав багатьох свідків історії Буковини. А ще дуже тішився, коли у нього народився син Станіслав. Любив гуляти з ним містом за будь-якої погоди, щось захопливо йому розповідав...

Нині залишилися його книги, фільми, зняті за його історичними розвідками, друзі, які свято бережуть пам’ять про Ігоря. А ще підростає син, який продовжить справу свого батька. Знаю й те, що не одне покоління молодих чернівецьких істориків матиме за взірець для нових творчих пошуків й працю Ігоря Чеховського. (В. Гринюк)