74-річний Тимофій Палагнюк чудово порається по господарству: косить траву, прополює грядки, рубає дрова, годує курей. Щоправда, мешканець села Дібрівка, що належить до Старожадівської сільради Сторожинецького району, відрізняється від інших односельчан тим, що при цьому зовсім не бачить. А живе дідусь сам.
Тимофій Іванович втратив зір у 19 років. Під час бійки на весіллі його поранили ножем. При цьому зачепили судини, які сполучали обидва ока.
– Кров з очей текла аж 10 днів, – говорить дідусь. – Так я зовсім осліп на ліве око і бачив лише на 10 відсотків правим.
Через вісім місяців Тимофія прооперували. Та не змогли зберегти зір і довелося видаляти ліве око. А незабаром чоловік зовсім осліп.
– Коли одружувався, ще трішки бачив свою, нині вже покійну, дружину Анну, – розповідає. – Та вже не мав можливості споглядати, як народилися й виросли четверо моїх дітей…
Стебла цибулі на городі відчуває на дотик
На наш подив, жодної скарги на життя, владу чи рідних ми від Тимофія Івановича не почули. Живе він на пенсію. Як інвалід І групи отримує 775 гривень. Хатинка в нього бідна, але затишна. В обох кімнатах – чисто та охайно.
Запитуємо, хто прибирає в оселі.
– Сам навпомацки, – зізнається. – Не підмітаю, бо не бачу, а помити підлогу можу, помацавши руками краї кімнати.
Потім жартома додає:
– Правда, у мене гарно?! Міг би сюди завести ще якусь молодицю?..
Здивувалися, коли побачили на повір’ї у Тимофія Івановича курей. А скраєчку – миску з водою та зерном.
– Сам годую, – каже 74-річний дідусь. – За ними мені доручила доглядати сусідка.
Недалеко від годівниці складені попри сарай наколені дрова, колода та сокира.
Невже незрячий чоловік сам рубає і навіть розколює поліна?
Тимофій Іванович продемонстрував нам це на ділі.
– Якщо треба, можу наколоти дров і вам, – чи то серйозно, чи то жартома говорить дідусь. – А чому дивуєтеся? Не так давно рубав дрова сусідам. Але при цьому не брав гроші. Вистачало того, що вони мене годували. Зараз також допомагаю односельчанам – збираю та луплю кукурудзу, можу й жати, і косити. Кошу, щоправда, рідко – нікому поклепати косу.
За словами Тимофія Івановича, він вправно орудує гострими предметами і рідко ріжеться. "Бог мене вберігає", – зізнається чоловік.
Дідусь вирощує на городі квасолю, огірки, цибулю та кукурудзу. І навіть сам прополює грядки (!), відчуваючи на дотик, де довгі стебла цибулі, а де бур’ян.
– Деякі односельчани досі не вірять, що Тимофій зовсім не бачить, – зауважує його 67-річна сестра Вероніка Іванівна. – Особливо ті, які бачать його "у ділі", чи коли йде до магазину.
Бідкається чоловік тільки на відсутність радіомовлення.
– На нашому куті не провели лінію для радіоточки, і взимку дуже сумно самому, – ділиться наболілим. – Добре, що хоча би мобілку маю. Телефонувати, щоправда, не вмію. Знаю тільки, яку кнопку натиснути, щоби прийняти дзвінок чи почути, котра година.
Не хоче їхати до доньки, бо звик до рідної хати
На сусідів і односельців чоловік не нарікає. Хоча зізнається, що, якщо потрібно допомогти по господарству, немає багато охочих.
– Часто молодики позичають у мене гроші, кажучи, що потім відпрацюють. Та або не приходять, або, знаючи, що я і так не бачу, тільки вдають, що працюють.
Варить їсти та допомагає господарювати Тимофію Івановичу сестра Вероніка, яка живе по-сусідству. А ще час від часу до нього навідується найстарша донька Вікторія, яка мешкає за п’ять кілометрів від батьківського дому.
– Допомагає найстарша донька й продуктами, – розповідає Вероніка Іванівна. – Хотіла забрати незрячого батька до себе, але він не хоче. Каже, що вже звик до рідної хати й подвір’я, знає по дотику, що де є.
Крім Вікторії, у Тимофія Івановича є ще двоє доньок. Наймолодша – Маруся – живе у Дніпропетровську, а Савета подалася із сім’єю до Італії. Син Микола помер від отриманої дози радіації, коли повернувся з армії.
– Маю семеро онуків та семеро правнуків, – хвалиться Тимофій Іванович. – Двоє з них живуть у Старій Жадові і час від часу навідуються до мене поцікавитися самопочуттям діда.
Тимофій Іванович рідко хворіє.
– Не звик пити ліки, – говорить Вероніка Іванівна. – Навіть коли нещодавно у нього закололо серце, не захотів пити мої краплі. Каже: "Краще натри мене одеколоном". Так йому і "відпустило". А секрет здоров’я у Тимофія простий – щодня з’їдає бутерброд власного виробництва – хліб із натертими цибулею й часником.
