Книгу про рослини, які згадуються у Біблії, видали науковці Чернівецького національного університету. У книзі "Рослини Святого Письма та перспективи створення Біблійного саду" зібрано теологічні та біологічні назви й властивості 75 рослин, які згадуються на сторінках Святого Письма. І не лише зібрані, а ще й прекрасно проілюстровані картинами художників-класиків – Рафаеля, Мікеланджело, Пікассо, Рубенса.
– Насправді рослин у Біблії більше, але це лише ті, які можуть жити на нашій території. Усіх їх ми описали і з теологічної, і з біологічної точки зору, а також дослідили їхнє практичне застосування, – розповіла співавтор книги, професор кафедри загальної та експериментальної екології Світлана Руденко.
За словами Світлани Руденко, Біблійні персонажі використовували для виготовлення ефірних олій такі рослини, як мир, босфелію, стиракс, касію, алое та навіть акацію. А хліб пекли з тих самих злакових, що і ми з вами зараз – жито, пшениця та овес. У Біблії згадується також цибуля й часник.
Для двох рослин науковці не знайшли тлумачення – дерево добра й зла та дерево життя.
– Ми маємо три гіпотези щодо біологічної ідентифікації цих рослин: яблуня, айва, хурма, але й вони не мають належної доказової бази, – розповідає Світлана Руденко.
Над книгою працювали колишній ректор університету Степан Костишин, професор кафедри загальної та експериментальної екології Світлана Руденко, кандидат філологічних наук Оксана Івасюк, завідувач богословського відділення Микола Щербань.
– Ми біологи, але насамперед екологи, – каже Степан Костишин. – Коли ми бачимо лисі гори, вирубані дерева, витоптані у парку квіти, траву й сміття, нас це дуже турбує. Тож ми вирішили показати, як святі люди колись цінували рослини.
З рослин, згаданих у книзі, невдовзі на території резиденції університету створять Біблійний сад. Він простягатиметься від шостого корпусу (філологічний факультет) до навчально-наукової геофізичної обсерваторії.
– Роботу над створенням саду вже розпочали, – розповів ректор університету Степан МЕЛЬНИЧУК. – Ми вже зрізали старі дерева біля шостого корпусу. Зараз думаємо над тим, щоби помістити рослини в потрібних їм умовах (адже деякі потребують відкритого грунту, інші – закритого, тож необхідно облаштувати і терасу, і оранжерею). Водночас важливо, щоби усе це мало естетичний вигляд та містило елемент релігійно-сакрального змісту. В ідеалі у саду мають бути усі рослини, згадані у виданій книжці, серед них їстівний каштан, оливка, стирекс, граб, бук, сосна, виноград, акація, камфора, троянда, мирт, лілія, іссоп, м’ята, кориця та інші. Не можу сказати точну дату, коли з’явиться Біблійний сад. Але треба зробити так, щоби ми, наші діти та онуки прийшли сюди й охнули від захвату.
Галина МАРКІВ
