На Різдво страви готуйте з молитвою і впускайте до хати колядників

Святий вечір і Різдво – особливі свята, овіяні легендами. Кажуть, що в цей час розкриваються небеса і Господь чує кожну людину.
Про традиції святкування Святвечора та Різдва на Буковині розповів "МБ" відомий народознавець Микола ШКРІБЛЯК.
На Святий вечір збиралася вся родина, чужих не кликали. Діти намагалися приїхати до батьків навіть із далеких країв. Не годилося йти в гості до чужої хати. До вечері намагалися нічого не їсти і не пити. Лише хворим і маленьким дітям дозволялося перекусити щось скоромне.
Цього дня не можна було сваритися, сердитися, кричати на дітей, казати щось погане, бо воно могло здійснитися. Вважали, що в цей час під вікнами ходять "нечисті", які все чують.
Весь день мати з доньками поралися в хаті, а батько із синами – по господарству. Страви треба було готувати з молитвою, добрими думками. Тоді вони будуть смачними.
На стіл стелили білу скатертину. Під неї ставили духмяне сіно, бо Христос народився в яслах на сіні. По чотирьох кутках стола клали зубки часнику, які символізували міцність родини та відганяли злих духів. Дехто ставив ще й паперові гроші – на матеріальний достаток. А після цього вже розставляли 12 страв: кутю, гриби, квасолю, пісний борщ, вареники, голубці, пампушки, запечену в печі рибу, узвар… Обов’язково мали бути на столі сіль і запалена свічка – символи щедрості та віри.
Під стіл клали різний сільськогосподарський реманент, щоб у господарстві все було добре і вродив щедрий урожай. Туди залазили діти і "квокали": "Квок, квок, сорок дев’ять курок, п’ятдесятий когут". Вважалося, що після цього обряду у господарстві заведеться багато курей. Діти також імітували інших домашніх тварин.
Останнє, що робили в хаті перед Святою вечерею, – це мили підлогу. Після цього вже не можна було нічого робити. Господар обходив тричі все господарство – хату, стайню, хлів, сад, пасіку, кропив їх свяченою водою. А ще розсипав освячений мак і закликав "нечисту" силу на вечерю, промовляв: "Приходьте після того, як позбираєте весь розсипаний мак". Таким чином він намагався задобрити нечистих і водночас позбутися їх.
Найголовніша страва – кутя
За стіл сідали, коли на небі спалахувала перша вечірня зірка – провісниця Віфлеємської зірки. Якщо небо того вечора рясно всіяне зірками – то добре нестимуться кури і роїтимуться бджоли. Перед тим, як сідати за стіл, скликали на Святу вечерю всіх родичів, які відійшли у потойбічний світ. На стіл ставили одразу всі 12 страв. Свята вечеря починалася зі спільної молитви. Всі ставали на коліна і просили у Господа здоров’я і благодаті для родини.
Найголовнішою стравою на Святвечір є кутя, тому починали з неї. Першим брав ложку куті з макітри найстарший член родини. Спочатку він тричі підкидав її до стелі, щоби роїлися бджоли. Всі члени родини намагалися ложками піймати зерна пшениці – стільки роїв вдасться піймати влітку. Якщо щось впало на землю, не годилося піднімати чи прибирати. Треба було обов’язково скуштувати всі 12 страв.
Першим колядником мав бути хлопчик
Після того, як повечеряли, не прийнято було ходити по хаті та їсти. Бо інакше тебе щось "їстиме" – хвороба чи погані люди. Світло у хаті і навіть на подвір’ї не гасили всю ніч – аж до світанку. Бо Христос не повинен був народитися у пітьмі. Страви зі столу не прибирали, залишали їх на всю ніч. Вірили, що прийдуть вечеряти душі померлих родичів. Для них навіть ставили чисті ложки.
Дівчата на Святий вечір ворожили. Брали зі столу ложки і били ними по одвірку. Звідки загавкає собака, звідти буде наречений. До речі, цього вечора навіть собак випускали з прив’язі. Бо вони могли поскаржитися Господові на погане ставлення господаря.
Після вечері навідувалися до хрещених батьків, сусідів, родичів, знайомих. Не забували про бідних та сиріт. Несли їм у мисці потроху всіх 12 страв, зверху ставили буханець спеченого хліба, а вже потім калач. На Святвечір буковинці колись випікали три види хліба: чорний, білий і жовтий. Останній їли на Різдво.
На Святий вечір ходили колядувати діти. Колись це робили виключно хлопчики, дівчатка не колядували. Вважалося: чим більше прийде до хати колядників, тим більша радість чекає родину. Коли вони розминалися в оселі, це був добрий знак, що у родині наступного року прибуде дітей. Першим до хати обов’язково повинен був навідатися хлопчик, що символізувало щастя і достаток. Віншувальників обдаровували грішми та гостинцями. На Різдво після святкової літургії вже ходили колядувати вертепи і дорослі – окремо чоловіки і жінки. Парубки навідувалися до тих хат, де були на виданні дівчата. Всі зібрані гроші віддавали на потреби церкви.
Надія БУДНА, Яна ЯЩЕНКО

Де проведете свята?

Володимир КУЛІШ,
голова облдержадміністрації:
– Відзначатиму Різдво в родинному колі. Обов’язково відвідаю і привітаю маму. На жаль, у повсякденній роботі недостатньо уваги приділяю сім’ї, отож новорічно-різдвяні свята хочу присвятити дружині Вікторії і сину Тимуру. На Святу вечерю на столі, як і годиться, буде дванадцять страв. Можливо, в напруженому графіку вдасться викроїти день-два, які проведу
в Буковинських Карпатах.

Микола ФЕДОРУК,
міський голова:
– Святкуватимемо Різдво вдома всією родиною. Під час святкування дотримуємося всіх народних традицій. Різдво – це величне і світле свято родинного тепла і затишку, душевного спокою та життєвого оптимізму.
Тож ми, як і усі українці, з особливим трепетом готуємося
до Святої вечері. На столі буде 12 страв. Але серед них обов’язково має бути моя улюблена – вінегрет.

Павло Дворський,
народний артист України:
– Мрію потрапити на Різдво в рідні Ленківці. На святоми завжди збиралися великою родиною, починали святкування з коляди. На різдвяному столі, звичайно, будуть пісні страви: квасоля, перець, вареники з картоплею, капустою, сливками, чорнослив. Українська кухня дуже щедра. Цього року сподіваюся, що випаде сніг, і коляда звучатиме на всю Буковину.

Оксана САВЧУК,
заслужена артистка України, солістка дуету "Писанка":
– Різдво – родинне свято, тому ми з Іваном намагаємося поїхати до нашої мами Єлизавети, яка мешкає у Кіцмані. Бо найсмачніші страви – у рідній батьківській хаті. Можливо, приїде наш син Олександр із Києва. Перед вечерею навідаємо могили рідних. Мама готує всі 12 страв.
І робить це з молитвою і великою любов’ю. Подає їх у глиняному посуді. На Різдво колядуємо всією родиною.

Іван Дерда,
співак, заслужений
артист України:
– Як завжди, святкуватиму в родинному колі. Діти несли своїм хрещеним вечерю, у нас ця традиція і досі є. Колись під стіл клали сіно, а тепер кладемо голівку часнику на край столу. Сіль у сільничці обов’язково має бути. А також два калачі, всередину яких ставляться дві свічки. Запалюють їх під час зачитування молитви "Отче наш".

Приведіть
до ладу душу

Отець Володимир,
протоієрей храму Пресвятої Трійці Української Православної Церкви Київського Патріархату:

Різдво – це початок спасіння на землі, нагода розпочати все заново. Тому зустріти його потрібно з чистим серцем і праведною душею. До цієї події церква готує вірян постом. Він повинен бути не обов’язком, а радістю для кожного. Бо це нагода позбутися своїх гріхів, оновитися, стати кращим. Щоби відчути особливий дух Різдва, треба прийти до церкви, висповідатися та причаститися, сповнитися духовної насолоди. Слід бути добрим та милосердним, не чинити лихого навіть у думках. Не залишати в образі жодну людину. Обов’язково примиритися з усіма, попросити вибачення, не тримати зла. Не забути про хворих, сиріт, знедолених – провідати їх. Дітям треба не забувати про своїх батьків. Впустіть до своєї оселі колядників. Не бійтеся, що вони забруднять ваші килими чи підлогу. Бо на Різдво треба відчиняти навстіж і свої душі, і двері своїх домівок.
Прийдіть всією родиною на Різдво до храму на спільну святу молитву.
Повертаючись із церкви, вітайтеся одне з одним: "Христос народився!" – "Славімо Його!"

Розклад Богослужінь
у храмах Чернівців
Свято-Духівський кафедральний собор (вул. Головна, 85)
6 січня. 07.00. Божественна Літургія.
17.00. Вечірня.
7 січня. 07.30. Рання Божественна Літургія.
10.00. Пізня Божественна Літургія.
8 січня. 07.30. Рання Божественна Літургія.
10.00. Пізня Божественна Літургія.
9 січня. 07.30. Рання Божественна Літургія.
10.00. Пізня Божественна Літургія.
10 січня. 07.30. Рання Божественна Літургія.
10.00. Пізня Божественна Літургія.

Храм Святої Параскеви Сербської (вул. Заньковецької, 24)
6 січня. 17.00 Навечір’я Різдва Христового. Святкова Всенішна.
7 січня. 07.00. Божественна Літургія.
09.00. Архієрейська Літургія.
17.00. Вечірня.
8 січня. 08.00. Акафіст Різдва Христового.
09.00. Божественна Літургія.
17.00. Вечірня.
9 січня. 08.00. Акафіст.
09.00. Божественна Літургія.
17.00. Всенішна.
10 січня. 07.00. Рання Божественна Літургія.
09.00. Пізня Божественна Літургія.
17.00. Свято коляди.

Храм Успіння Пресвятої Богородиці (вул. Руська, 28)
6 січня. 17.00. Всенішна
7 січня. 09.00. Утреня.
10.00. Божественна Літургія.
8 січня. 09.00. Утреня.
10.00. Божественна Літургія.
9 січня. 09.00. Утреня.
10.00. Божественна Літургія.

Храм Різдва Христового (вул. Комарова, 30)
6 січня. 17.00. Всенішна.
7 січня. 09.00. Божественна Літургія.
8 січня. 09.00. Божественна Літургія.
9 січня. 09.00. Божественна Літургія.

Храм Трьох Святителів (вул. Коцюбинського, 2)
6 січня. 16.00. Святкова Всенішна.
7 січня. 09.00. Божественна Літургія.
8 січня. 09.00. Божественна Літургія.
9 січня. 09.00. Божественна Літургія.
16.00. Святкова Всенішна.
10 січня. 09.00. Божественна Літургія.