Дизайнером одягу у Чернівцях заробити можна. Головне – любити свою роботу, вміти не тільки створювати моделі, але й кроїти та шити.
– Також важливо бути комунікабельним, без цього власної клієнтури не набудеш, – вважає молода дизайнер Юлія В’ЮГА.
На навчання Юлія витратила майже вісім років: чотири з половиною – у вищому професійному училищі №3 та три роки – у Вижницькому навчальному коледжі імені Василя Шкрібляка. А зараз Юлія вже шиє весільні сукні на замовлення власників московського салону.
Починала з пошиття одягу подругам
– У Чернівцях дешевша робоча сила, ніж у Москві, тому й наймають наших дизайнерів, – вважає дівчина. – Знайшла цю роботу випадково. Якось до нашого училища прийшли роботодавці і попросили порекомендувати їм хороших дизайнерів. Керівництво училища порадило мене та ще одну дівчину. За три роки роботи я пошила 103 весільні сукні. Усе робила сама: створювала модель, шила, оздоблювала. Щомісяця створюю по три-п’ять суконь. Раніше на місяць заробляла 300 доларів. Зараз мінімальна платня за сукню – 60 доларів.
Проте Юлія зізнається, що цих грошей їй би не вистачило, тому додатково шиє речі на замовлення.
– Починала з того, що шила одяг на прохання подруг, – розповідає Юлія. – Поступово у мене почала з’являтися своя клієнтура. На це пішло три роки. Разом із весільними сукнями заробляю максимум п’ять тисяч гривень на місяць, мінімум – дві тисячі. Але працювати доводиться багато – шию і вдень, і вночі, і у вихідні.
Юлія вважає, що юним дизайнерам у Чернівцях знайти роботу можна. Але треба вміти повністю створити річ: "Чимало моїх знайомих – випускників училища – сидять без роботи. Але це лише тому, що вони не хочуть або не вміють шити".
Турецький непотріб витіснив нашу якісну продукцію
– Дизайнер одягу – актуальна та прибуткова професія, – переконана Марія БІЛА, заступник директора з навчально-виробничої роботи Чернівецького коледжу дизайну та економіки. – Адже кожен хоче одягатися оригінально. За фахом модельєра влаштовується до 30 відсотків наших випускників. Але ця професія потребує практики та досвіду. Наші випускники можуть працювати модельєрами, конструкторами, консультантами, контролерами на підприємствах, менеджерами, технологами. Можуть створювати свої невеликі підприємства. На жаль, нині держава зовсім не дбає про малий бізнес. Замість того, щоби зменшувати податки, видавати кредити та зменшити імпорт одягу, малі підприємства, навпаки, утискають. Вітчизняну якісну, а тому і дорожчу, продукцію витіснили дешевим китайським та турецьким непотребом.
Виживають найспритніші
Конкуренція у цій сфері значна, тож виживають найспритніші. Наприклад, деякі швейні підприємства в Чернівцях уже втратили право самостійно виходити на ринок і моделювати одяг, а працюють тільки на давальницькій сировині.
– У наших дизайнерів є і досвід, і знання державних стандартів, – вважає Марія Біла. – Але потрібно, щоби держава їх підтримала. Інакше ми можемо втратити всіх професіоналів.
Галина МАРКІВ
