У родині Плішків кажуть, що розбороняти дітей і вгамовувати їх чвари ніколи не доводилося. Первісток Василь сам випросив братика й няньчиться з ним. Для меншенького ж старший брат не лише друг, але й приклад у всьому. П’ятирічний Валентин вчиться в брата й безмежно його любить.

"Iз братиком живемо дружно"
– Я сам випросив у Бога братика й придумав йому ім’я, – каже 12-річний Василь ПЛІШКА. – Мама хотіла донечку, але я хотів, щоби було з ким гратися. З першого дня, відколи мама принесла Валика з пологового будинку, я від братика не відходжу. Ми дуже любимо гратися разом. Вигадуємо різні ігри. Я в сім’ї старший, тож маю бути розумнішим. І ще намагаюся у всьому мамі допомогти. Ніколи братика не ображаю. Ми любимо одне одного.
Матір хлопчиків розповіла, що спочатку побоювалася, аби сини не стали суперниками. Адже до семи років первістку присвячувався весь час та вся увага батьків.
– Спочатку дуже хвилювалася, щоби Василько не ревнував до меншого братика, – каже мама Василька та Валентина Світлана ПЛІШКА.
Я пояснювала старшенькому, що певний час доведеться більше уваги приділяти маленькому. Тож після народження другої дитини проблем із ревнощами не виникало. Василь спостерігав за всім, що я роблю. Сам няньчився з Валиком.
– Я завжди Василя виховувала по Біблії. Головне, що я навчила їх молитися. Коли щось не вдається, хлопці звертаються до Бога, – продовжує Світлана Плішка. – Між дітьми – різниця у віці сім років, і я цим дуже задоволена. Старший син допомагає у вихованні Валентина. Не раз і сім’ю виручав. Під час карантину ми із чоловіком не мали де залишити п’ятирічного сина, тож із ним постійно забавлявся Василько. Василь у нас сам вміє і їсти приготувати. Навіть свої фірмові рецепти вигадує. Вранці кличе нас до сніданку. Проблем із синами ніколи не виникало.

"Брат для мене – друг і авторитет"
– Я дуже люблю гратися зі старшим братиком, – каже п’ятирічний Валентин. – Він мій найкращий друг. Василько багато чого мене навчив. Навіть літеру "К" вимовляти. А ще три літери зі мною вивчив та навчив кататися на велосипеді, коли мені лише три рочки було. Ми граємося з ним у різні ігри: у бокс, баскетбол, на балконі будиночки будуємо. Коли Васька на канікулах, мамця робить мені вихідні. Я не йду в садочок, а граюся із братом. А ще братик завжди поруч. Тепер домовилися подарунки батькам до новорічних свят підготувати. Думаємо, чи не завести б нам іще сестричку.
Антоніна БАБЧУК

Коментар
Найбільше через брак уваги страждають первістки
Оксана РОГОЗИНСЬКА, психолог центру практичної психології й соціальної роботи Управління освіти, дитячий психолог:
– Діти намагаються усіляко привернути увагу та заслужити любов батьків. І найчастіше вони це роблять через якісь негативні речі, на які батьки одразу реагують. Між дітьми в сім’ї виникає суперництво, здебільшого через неоднакове ставлення до них батьків. Більше страждають через брак уваги первістки. Вони звикли, що вся турбота рідних була спрямована лише на них, тому й молодших братів та сестер сприймають як суперників. При цьому старші діти починають поводитися, як і молодші, відвойовуючи батьківську увагу: капризують, плачуть тощо. Більші вияви суперництва та ворожнечі між дітьми, у яких різниця у віці три-п’ять років. При різниці більше семи років старші брати й сестри з розумінням ставляться до нового члена сім’ї.
Щоби в сім’ї панував мир та любов, батькам потрібно навчитися знаходити час для дітей і рівномірно його розподіляти. Обов’язково для кожного малюка відводьте окремі години.