Якщо зовні утеплити фасад будинку не вдається, потрібно зробити все всередині помешкання, щоби дорогоцінне тепло взимку не тікало назовні.
Внутрішнє утеплення менш популярне, ніж зовнішнє, але як варіант існує. Зазвичай утеплювач зашивають між стіною та гіпсокартоном. Щоправда, при цьому теплоізоляція зменшує корисну площу.
Достатньо однокамерного склопакета
В утепленні житла насамперед допоможуть хороші вікна та двері. Можна замовити однокамерний склопакет (два скла і простір між ними), двокамерний (три скла і два зазори), трикамерний (чотири скла і три зазори).
– Для кліматичних умов нашого регіону прийнятний варіант – однокамерний склопакет завтовшки 24 міліметри, – радить Михайло, менеджер фірми з виробництва пластикових вікон. – Двокамерний – це вже три скла, тому врахуйте, що це робить конструкцію важчою. Крім того, додаткове скло робить вікно дорожчим на 15-20 відсотків.
Тепло у помешканні також допоможуть зберегти двоє вхідних дверей. Відносно недорогий і теплий варіант – подвійні дерев’яні двері, між полотнами яких є невеличкий тамбур. Тут важливо, щоби матеріал був якісним і сухим, двері щільно прилягали до коробки, а відстань між коробкою і стіною була заповнена монтажною піною та прикрита наличниками.
Якщо збираєтеся зимувати зі старими дверима та вікнами, їх доведеться утеплити. Наприклад, під двері прилаштувати поролон чи вовняний валик. Для вікон можна скористатися спеціальними прокладками-ущільнювачами. Їх прикріплюють з одного боку до рами, тому вікно можна відчиняти і це не завадить герметичності.
Ущільнювачі бувають поролонові, полівінілхлоридні (ПВХ), гумові тощо. Наприклад, ПВХ стійкіший до морозів, ніж гума. Але гума зношується повільніше. Клеїти профілі потрібно тільки за плюсової температури повітря.
Тепла підлога –
для кухні, ванної
Теплу підлогу найчастіше встановлюють на кухні, в коридорі та у ванній кімнаті. Тоді взимку керамічною плиткою можна ходити босоніж.
Опалення за допомогою теплої підлоги – найбільш комфортне для людини (коли температура повітря біля підлоги на кілька градусів вища, ніж під стелею, а не навпаки).
– Був у гостях і зрозумів, що тепла підлога – хороша річ, – розповідає чернівчанин Василь ГРІНЧЕНКО. – У мене приватний будинок з автономним газовим опаленням, і у ванній кімнаті я зробив водяну теплу підлогу. На теплу керамічну плитку ставати ногами значно приємніше. Крім того, батареї чи сушка вимагають додаткового місця. На п’ять квадратів підлоги витратив приблизно 700 гривень (500 гривень – матеріали, 200 – робота). Дуже важливо, щоби труби були безшовними і якісними. Мені порадили кесанові труби, оскільки мідні хоч і мають кращу тепловіддачу, але погано переносять якість нашої води. Перехідники до кесану набагато дорожчі, ніж до міді, тому загальна вартість матеріалів відрізняється не набагато.
Розрізняють електричну і водяну теплу підлогу. У першому випадку на первинну стяжку укладають по площі приміщення спеціальний електричний кабель. У другому – труби, приєднані до системи подачі гарячої води. Монтується підлога швидко, але потрібен час для того, щоби висохла стяжка.
У міських квартирах із центральним опаленням змонтувати водяну підлогу і підключити її до центральної системи не дозволять, а рахунки за електрику з електричною підлогою зростуть щонайменше втричі.
Найоптимальніший варіант для приватних будинків, як порекомендували в одній із фірм, – комбінована водяна та електрична підлога. Наприклад, влітку у ванній кімнаті можна ввімкнути електричний підігрів, щоби не ганяти гарячу воду по цілій системі і ходити по теплій плитці.
Марина КАРАСЬОВА
