«Противірусних» цибулі і часнику у нас родить мало

Ще нещодавно на чернівецьких вулицях можна було зустріти селян, здебільшого літніх чоловіків, обвішаних вінками часнику. Причому навіть пізно ввечері. Продавали недорого. Щодо цибулі, то на будь-якому ринку її теж було вдосталь. Однак нині ріпчасту продають по чотири-шість гривень, але продукт здебільшого не буковинський, а привезений з інших країв. Різко зріс у ціні й часник – до 40 гривень за кілограм. І хоча ажіотаж пов’язаний з епідемією, все-таки ми задалися питанням: скільки на Буковині вирощують цибулі та часнику і наскільки прибутковий цей бізнес?
"Через посуху цибуля ледь вродила"
– Великих грошей на них не заробиш, – вважає Василь Соломко, фермер із Банилова Вижницького району. – Щороку садив по декілька гектарів цибулі, а потім мав проблеми зі збутом. Скажімо, торік не міг реалізувати 30 тонн відбірної цибулі. Вирішив цього сезону зменшити посівну площу до одного гектара. Трохи запізнилися з посадкою, і через посуху цибуля ледь вродила: залишилося трохи на насіння, а решту продали бюджетним установам. Тобто вийшло так, що затрати на вирощування цибулі більші, ніж вар­тість всього зібраного врожаю. Інша ситуація у південних облас­тях України, де цибулю та часник вирощують методом поливних систем. Там з гектара збирають тисячу тонн цибулі, і навіть якщо лише продавали по гривні за кілограм, виходить не менше ста тисяч гривень. Отже, там ці культури приносять фермерам чималий дохід. У нас же цибулю і часник вирощують селяни на своїх городах і залишки продають на ринках – цього достатньо для потреб міських жителів. Що не кажіть, але ці овочі є трудомісткими, тому здебільшого ні фермери, ні великі агроформування не беруться за їхнє вирощування.
Раніше в області існувало декілька великих колгоспів і радгоспів, які в обов’язковому порядку займалися вирощуванням овочів, в тому числі цибулі і час­нику, які потім відправлялися в бюджетні установи, на міські ринки. А ще у виробників цю продукцію гуртом закуповували різні підприємства та установи. Нині ж овочева група сільськогосподарських культур перейшла на приватні городи селян.
Часник вирощують здебільшого
на городах
– У нашому районі цибулю висаджують на 104 гектарах, а час­ник – на 15, – розповідає Анатолій Андріцький, заступник голови Новоселицької райдержадміністрації. – Причому чотири гектари цибулі припадає на великі агроформування та фермерські господарства, решта – у приватному секторі. Валовий збір – 750 тонн. Наприклад, два гектари цибулі мали у своєму господарстві фермери брати Помпуші з Боян, які виграли тендер на забезпечення овочами закриті дитячі установи у Чернівцях. Однак цього року врожайність цибулі через погодні умови була невисокою. Щодо час­нику, то його збираємо в межах району приблизно 37-39 тонн. І це стосується лише підсобних господарств населення. Було б і біль­ше, якби не засуха.
Аналогічна ситуація і в бесарабських районах області, а також Кіцманському й Заставнівському, на які й припадає основна частка вирощування цих культур. 
Василь Гринюк

Коментар:
Володимир Рябий,
головний спеціаліст Головного управління агропромислового розвитку ОДА:

– Нині в області цибулеві плантації займають площу 1100 гектарів, з яких 50 – на рахунку агрофірм та фермерських господарств, решта – у населення. Урожайність цибулі становить 13,5-14 тисяч тонн. Часнику, а його вирощує населення, маємо 650 гектарів, валовий збір – понад 5000 тонн. Судячи з того, що на ринках та у магазинах є завезені цибуля та часник з інших регіонів країни, виходить, що власної продукції цієї категорії Буковина в достатній кількості не має.