RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Війна з Росією | Допомога захисникам | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Історія успіху | Історія успіху Редакційна політика | Про нас | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео |
Молодий буковинець » у номері » суспільство » На Синевирі форель пливе просто у руки

На Синевирі форель пливе просто у руки

Під час відпустки кореспондент "МБ" вирішила здійснити давно заплановану поїздку на озеро Синевир – наймальовничіше озеро Карпат. Знаходиться воно в Міжгірському районі Закарпатської області. Від Чернівців до Міжгір’я – приблизно 300 кілометрів, отож на дорогу, враховуючи зупинки, необхідно витратити близько семи годин.
Проїхавши смт Міжгір’я, невдовзі опинилися на Синевирському перевалі. Місцевість вражає неймовірним краєвидом. Тут установлено туристичну карту національного природного парку "Синевир", де вказано місця, які варто відвідати: музеї, кемпінги, готелі, пам’ятки природи, мінеральні джерела тощо. Розташована на перевалі й дерев’яна крамничка, у якій можна придбати чорницю, брусницю (літрова банка ягід – 40-50 гривень), різноманітні сувеніри.
У межах парку ідеальні дороги
і немає сміття
До села Синевир, де власне й знаходиться озеро, від перевалу гірською дорогою необхідно подолати ще 18 кілометрів. Заплативши на пропускному пункті дві гривні за автомобіль й за кожного туриста по стільки ж, заїхали на територію національного природного парку "Синевир" – і ніби потрапили до іншої країни. Навкруги чисто, немає сміття, здається, що ніхто не торкався жодної травинки. Тут гори особливо гарні. До того ж, дорога ідеальна, без жодних вибоїн. Помітно, що тут дбають про благоустрій: створено цілий архітектурний ансамбль оригінальних альтанок, схованок від негоди, лісових "меблів" у народному стилі тощо.
Дорогою досить часто зустрічаємо байкерів на дорогих мотоциклах, спортсменів-велосипедистів – в парку є пішохідні, кінні та велосипедні маршрути.
Проїхавши ще п’ять кілометрів, опинилися на ще одному пропускному пункті. Тут за машину заплатили десять гривень, а за кожного пасажира – ще по дві гривні. До озера залишалося проїхати лише кілометр (автомобілем можна дістатися до самої водойми).
Графська донька покохала пастуха
Коли підійшли до озера, саме падав дощ і поверхня плеса вкрилася дрібними хвилями. Посередині виднівся маленький острівець.
– Озеро Синевир вважають найкоштовнішим природним скарбом національного природного парку "Синевир", воно є однією з візитних карток Українських Карпат, – каже екскурсовод Віктор Володимирович. – Інша назва озера – Морське око Карпат, адже якщо дивитися на нього з гори Озірної, у чаші водойми чітко видніється острівець, ніби зіниця в оці.
За легендою, озеро утворилося від сліз графської доньки Синь на місці, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, було вбито камінною глибою за наказом підступного графа.
Насправді ж водойма виникла внаслідок потужного зсуву, викликаного землетрусом, приблизно 10 тисяч років тому.
– У Синевирському озері є два види риб – гольян та озерна форель, – продовжує екскурсовод. – Табунці цих риб постійно снують біля берега в пошуках їжі.
І справді, кинувши у воду шматок хліба, ми помітили, як біля нього з’явилися різнокольорові форелі. Риба майже ручна, а мальки пливуть просто в руки.
На протилежному боці озера помічаємо високу скульптуру. "Це монумент "Синь і Вир", який із червоного дерева вирізьбили закарпатські митці", – пояснює Віктор Володимирович.
На березі природної пам’ятки місцеві жителі пропонують придбати різні сувеніри, народний одяг, намисто, обереги тощо. Купуємо чай із різнотрав’я за 15 гривень. Також можна сфотографуватися з опудалом справжнього ведмедя за п’ять гривень, покататися на конях.
Випробували ми також пліт на Синевирському озері. Зроблений він за зразком давніх плотів, якими сплавлялися ще 100 років тому жителі Міжгірщини. Нині на плоті пропонують покататися усім охочим.
Від озера здійснили прогулянку до гори Озірної (від Синевира до вершини – п’ять кілометрів). Також відвідали музей лісу й сплаву, де можна оглянути залишки греблі, колибу – колишнє житло лісорубів, а на схилах гори – жолоби для спускання деревини. Від музею стежкою можна дістатися Дикого озера, ще його місцеві жителі називають Озірце.
У цій місцевості заборонено купатися, зате досить цікаво блукати кам’янистими стежинами, викладеними ще в ХІХ столітті. Порада мандрівникам – захопіть з дому теплий одяг та парасольки, адже тут досить часто дощить і холодніше, ніж у низинах.

ЯК ДІСТАТИСЯ
Крім власного транспорту, до Синевирського озера можна дістатися автобусом "Чернівці – Ужгород" (до станції Воловець). Далі слід їхати рейсовим автобусом до смт Міжгір’я й села Синевир (відстань від Воловця – 90 км) або на таксі – безпосередньо до озера.

ПРО ОЗЕРО
Озеро Синевир розташоване в північно-східній частині Міжгірського району Закарпатської області, біля гори Озірної, на висоті 989 метрів над рівнем моря. Площа озера – 4-5 га. Озеро складається із двох ванн – північної, глибиною до 22 м, і південної 19,5, розділений підводним кряжем.
Леся ТОКАРЮК
21-08-2009, 09:51
Коментарів 0 Переглядів 7 811

Теги -
• Новини партнерів
купити айфон 15 у Львові, ціни в Україні

ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі


«Зараз найгостріша фаза». Блог Ігоря Буркута
Зараз найактивніша фаза російсько-української війни, яка розпочалася ще у 2014 році
Чому всі заздрять українцям? Блог Ярослава Волощука
Не знаю, чи робив хтось дослідження, хто у світі найбільше задоволений своєю владою
ВІДЕО Переглянути все відео

Провайдер INTELEKT пропонує декілька надійних способів залишатися онлайн незалежно від перебоїв з електропостачанням.

Уже цієї неділі – 24 листопада – у Чернівцях, за сприянням "Словацько-Українського культурно-освітнього товариства", відбудеться зустріч із представниками освітньої програми Free Student.

22 серпня 2023 року Президент України підписав закон, що стосується обов’язкового облаштування бомбосховищ у новобудовах. Як відреагували на ці зміни забудовники й що вони вважають пріоритетним у процесі зведення своїх новобудов, ми поцікавилися у Василя Воєвідка, генерального директора відділу продажів будівельної компанії "Родоліт".

В Україні є чимало компаній, що працюють в галузі архітектурного проєктування та дизайну. У міру того, як між ними зростає конкуренція, підвищується і професійний рівень архітектурних бюро. Про особливості роботи одного з таких чернівецьких бюро ми розпитали у Дарії Олексюк, операційного директора бюро архітектури та дизайну DAR group&partners.