Лідія Миколаївна, мешканка Глибокої, померла через 10 днів після операції на жовчному міхурі. Сталося це 21 червня 2008 року – на той час жінці виповнилося 51 рік. Довірившись медикам райлікарні, вона не захотіла їхати на операцію до Чернівців. Родичів запевняла, щоби не хвилювалися, її ж повинен оперувати заслужений лікар України, досвідчений хірург райлікарні. Зараз проти хірурга порушено кримінальну справу. Як з’ясовується у процесі слідства, смерть спричинила халатність лікаря.
– Після смерті тещі лікар лише висловив нам свої співчуття, розвів руками й сказав: "Так вийшло. Я зробив, що міг. Лікував її, як усіх, просто вашій родичці лікування не підійшло. А висновки експертів не беріть до уваги, вони ж там п’яні завжди сидять", – розповідає зять померлої Ілля БАЛАН.
– Боляче таке чути, – каже чоловік. – Теща ж усе життя в тій лікарні працювала дієтсестрою. Вірила своїм знайомим медикам. А вони навіть аналізи належно не взяли у хворої! Як йшлося у постанові про порушення кримінальної справи прокуратурою області, хірург допустив низку порушень у наданні допомоги хірургічним хворим. Зокрема до операції ним не було встановлено причини жовтяниці шкірних покровів, не надано належної оцінки рівня білірубіну крові до операції. У післяопераційний період не виконав дренаж із печінкового простору, не провів ревізію жовчної протоки та її зовнішнє дренування. Це лише те, що я пам’ятаю. Не пролікувавши правильно тещу, виписав її через шість днів додому з рекомендацією продовжити лікування у хірурга за місцем проживання.
"Коли вона померла, вдома зупинилися
всі годинники"
"Нам сумно і важко без Лідії Миколаївни, вона ж завжди усміхненою була, – каже І. Балан. – За день до смерті, немов би відчувала біду – чоловіка до роботи провела, з мамою та сусідами встигла поговорити. І ще містична річ: у неї вдома є три годинники, вони всі зупинилися близько 06.00, коли й померла теща. Більше того, забираючи її речі з місця роботи, ми помітили, що й там годинник зупинився о 06.05.
До операції ми встигли з’їздити на свято у Путилу всією родиною. У тещі ж було троє дітей, моя дружина найстарша. Хіба хтось міг тоді передбачити біду? Тесть досі щодня ходить на цвинтар до дружини і не може собі пробачити, що не вберіг.
"Скаржилася після операції, що нестерпно болить живіт"
– Вона не хотіла лягати під ніж, – продовжує Ілля Георгійович. – У діагностичному центрі в Чернівцях виявили чимало камінців, найбільший мав 2,5 сантиметра. Коли почало дуже боліти і важко було поратися по господарству, вирішила піти на операцію. Прооперували її 11 червня 2008 року. Вже 17 червня виписали додому, її скарги про те, що нестерпно болить живіт, ніхто не брав до уваги. Запевняли, що операція пройшла успішно. Все списували на нібито гінекологічні проблеми у хворої.
Коли забирали її додому, лікар порадив більше пити знеболювальних та антибіотиків. Теща померла у своєму ліжку через 10 днів після операції внаслідок токсичного шоку. Одразу викликали "швидку", лікарі у висновку про смерть все списали на тромб. Сказали не чіпати тіло, доки не приїде на обстеження міліція. Приїхав експерт, зробив кілька фотознімків, чи не має слідів побоїв, та повідомив, що потрібно везти труп на розтин. Порадили везти у Чернівці, бо закріплений за Глибокою експерт був у відпустці. Може, саме такий збіг обставин й став причиною того, що стосовно лікаря порушили кримінальну справу, а то написали б те, що їм вигідно. Судмедекспертиза дала висновок – смерть настала від токсичного шоку, внаслідок жовчного перитоніту. В прокуратурі сказали, що всередині виявили 1700 мл жовчі. Підтвердили й те, що наша мама померла внаслідок ускладнень після хірургічного втручання з приводу проведення операції холецистектомії, що відбулася в хірургічному відділенні центральної районної лікарні.
Попередні пацієнти
не наважувалися судитися
– Одразу пішли у лабораторію лікарні, щоби перевірити аналізи. Мама була відповідальною щодо таких речей. Гадав, що без аналізів її не могли виписати. Проте результатів аналізів, зроблених у день її виписки, не виявили. Були лише ті аналізи, які робили через чотири дні після операції – 15 червня. Мені пояснили, що за цими даними можна було виявити ускладнення стану хворої. Та якби хтось тоді звернув на це увагу, щось зробив би, і вона була би живою. Люди радили залишити все, як є, бо лікарі завжди виходять сухими з води. Але ми хотіли, щоби така людина і близько не підходила до хворих. 24 червня 2009 року проти хірурга порушили кримінальну справу.
– Багато людей скаржилися на цього лікаря, але ніхто не хоче судитися, – каже І. Балан. – До суду ще справу не передавали. Нам порадили вимагати 500 тисяч гривень морального відшкодування. Гроші будуть чи ні – не важливо. Головне, щоби за смерть пацієнтів засуджували надовго.
– Нам вдалося порушити кримінальну справу стосовно хірурга райлікарні, який довів свого пацієнта до смерті, – каже прокурор Чернівецької області Йожеф ОРОС. – Порушити кримінальну справу стосовно непрофесійності медиків надзвичайно важко, зважаючи на медичний корпоратизм, який не так легко подолати.
– Наш працівник – заслужений лікар України, який завідував хірургічним відділенням близько 30 років – успішно оперував хворих, – каже головний лікар Глибоцької центральної районної лікарні Іван ШКРОБАНЕЦЬ. – Він і досі працює у нашій лікарні. Ця людина і на серці, й на головному мозку може зробити складну операцію. Під час службового розслідування серйозних порушень із боку хірурга виявлено не було. Операція у пацієнтки була нескладною. Виписали її у задовільному стані. Ця жінка була нашою працівницею.
Антоніна БАБЧУК
Офіційно
Востаннє в області
медика судили шість років тому
– До нас звернулися адвокати з проханням, щоби ми створили комісію з перевірки цієї справи, до її складу просили залучити фахівців Буковинського медичного університету, – каже заступник начальника Головного управління охорони здоров’я Чернівецької обласної держадміністрації Ростислав КАЛОШИН. – Зараз ми працюємо над цим питанням. Досі справа розглядалася на рівні Глибоцької районної лікарні. Всі документи: історія хвороби та протокол операції відразу були вилучені слідчими органами. Ми обов’язково перевіримо цю справу. Наразі ще не готові висловити свою думку з цього приводу.
Стосовно обвинувачуваного порушено кримінальну справу. Це людина дуже поважна, очолює хірургічну службу. Він походить із сім’ї хірургів. Його старший брат багато років працював начмедом в лікарні швидкої медичної допомоги. Це не якийсь початківець, а заслужений лікар України, який усе життя працював у Глибоці і прооперував тисячі людей. Власне, і мого власного батька він оперував, після операції батько ще вісім років прожив. Не хочеться, щоби людину обвинувачували до винесення судового рішення. Лікар-хірург, наскільки мені відомо, дуже важко переживав цей випадок.
Стосовно буковинських медиків не порушували кримінальних справ близько шести років. Остання справа, наскільки я пам’ятаю, була стосовно акушера-гінеколога. Під час судового слухання лікаря було виправдано.
20-08-2009, 10:56
0
3 846
