Студентка економічного факультету Чернівецького національного університету Наталка Андрієць навчилася плести із соломи ляльки-мотанки. І тепер безкоштовно навчає цього давнього ремесла всіх охочих.
Не вистачило воза сіна
Із Наталкою Андрієць ми зустрілися на фестивалі "Обнова-фест", де вона проводила майстер-клас. Охочих навчитися робити ляльку-мотанку виявилося дуже багато. Не лише діти та жінки, а й чоловіки, стоячи на колінах, складали в пучки сіно, перев’язували його нитками, зі шматочка тканини робили голівку. Поступово з-під їхніх рук народжувалася дивна лялька – із солом’яними ручками та ніжками, але без обличчя.
– Ми з онучкою дуже хочемо навчитися плести ляльку-мотанку. Сьогодні побачили її вперше. Це таке диво! – захоплена
68-річна Олена Сергіївна. – Колись моя бабуся гралася качаном кукурудзи, в якому був увесь світ. А наші діти та внуки граються магазинними пластиковими Барбі з однаковими обличчями, наклеєним волоссям, у чудернацькому вбранні. Може, вона й гарна на вигляд, але невідомо з чого виготовлена. А ляльку-мотанку можна зробити самому з екологічно чистих матеріалів. Вона м’якенька та приємна на дотик, з нею буде добре й затишно гратися й спати дитині.
30-річний Олег захотів сплести ляльку для своєї двомісячної донечки Софійки. "Зроблю для неї подарунок власними руками, досі всі іграшки купував у магазині, – тішився чоловік. – Гадаю, їй сподобається, бо лялька справді незвичайна. Кажуть, вона ще й оберігає дитину від усього злого".
– Не сподівалася, що стільки людей захоче навчитися плести ляльку-мотанку, – зізналася щаслива Наталка. – Навіть немає куди всіх розмістити. Привезли віз сіна, та побоююся, що його може не вистачити. Я набрала з дому багато ниток і клаптиків тканини. Люди виглядають такими щасливими, ніби відкрили для себе щось незвичайне. Під час роботи дехто навіть співав. Зроблені власноруч ляльки всі зможуть забрати із собою. Ми також плели із сіна коників і пташок. Хоча найпопулярнішою була все-таки лялька-мотанка. Вперше я побачила, як її роблять, три роки тому на фестивалі в Шешорах. Мені дуже захотілося спробувати й собі. А коли почало виходити, вирішила, що повинна навчити інших. Таку ляльку може легко зробити навіть дитина за годину-півтори. Потрібні лише сіно чи солома, нитки, клаптики тканини. Ляльку не шиють, а роблять шляхом намотування, звідси – її назва. Голову роблять зі шматочка тканини. У нього можна загорнути пучок соломи чи сіна, вкласти кілька зернят пшениці. Все потрібно робити вручну. Торкати ляльку металевими голками чи ножицями небажано – можна образити добрих духів, які живуть у ній.
Виконувала роль "лікаря" та прикликала дощ
– У ляльки-мотанки – дуже давня історія, яка налічує понад сім століть. Для наших пращурів вона була не лише іграшкою, а й домашнім оберегом, символом роду, наповненим позитивною енергетикою, – пояснила молода майстриня. – А ще її вважали посередником між живими й тими, кого вже немає або хто повинен народитися. Таку ляльку мала кожна дитина. Її дарували дівчині, щоби скоріше вийшла заміж: одягали в український стрій, на голову – вінок. І вона зберігала її до заміжжя та народження дитини, якій потім віддавала гратися. Мотанку давали жінці, яка не
могла завагітніти. І вона, лягаючи спати, щоночі клала її біля себе, доки не завагітніла. Ще таку ляльку ставили до колиски перед тим, як поставити туди немовля. Вважалося, що вона очищає її від злих духів і оберігає дитину. Лялька виконувала й роль "лікаря". Тому її давали хворій дитині чи дорослій людині, сподіваючись, що вона забере від неї хворобу. Після одужання мотанку спалювали. З допомогою ляльки прикликали дощ спекотної літньої пори. Тобто вона ставала своєрідною жертвою богам. Тому коли починався дощ, її знищували.
"Чому в ляльки-мотанки немає обличчя?" – цікавлюся. "Тим вона й цікава, що безлика, – запевняє Наталка. – Це розвиває образне мислення в дитини. Вона може уявити собі обличчя мами, бабусі, сестрички, подружки… А наші пращури боялися накликати нещастя на ляльку, тому робили її безликою. Інколи замість обличчя ставили хрест. Це солярний знак, який несе в собі сонячну енергію. Отож проста, здавалось би, солом’яна лялька-мотанка – це насправді цілий таємничий світ із символами, добрими легендами, закодованими знаками, світлою пам’яттю про наших прадідів.
Надія БУДНА
25-06-2009, 10:31
0
13 068