«Благословення на створення ікон прийшло уві сні»

Миколу Федоровича у Неполоківцях, що на Кіцманщині, знають не лише як художника, але і як майстра на всі руки, особливо що стосується столярства чи теслярства. Однак нині він майже весь свій час приділяє малярству, яким захопився ще в дитинстві. Тоді малював трактори і комбайни: мама працювала в колгоспі агрономом і часто брала сина на роботу. В армії малював у військовому клубі. Коли
повернувся додому, вирішив вступати до Вижницького училища прикладного мистецтва, на відділ художньої обробки металу. Нині Микола Федорович з особливою вдячністю згадує своїх наставників Курова, фронтовика, який малював лівою рукою, та Жуковську, яка викладала академічний рисунок.
"Найбільше вразили роботи Врубеля"
Направлення на роботу молодий художник отримав на Чернівецьку сувенірну фабрику "Буковинка": тут два роки наклеював на скриньки металічні візерунки. Якось до них у майстерню, а було це 1985 року, зайшов священнослужитель зі Свято-Миколаївської церкви і поцікавився, чи зміг би хтось із майстрів розмалювати корогву. Погодився Микола Сивачук. Роботу оцінили і друзі, і священики. Але іконопис – справа серйозна, тому Микола Федорович подався до Києва, де тижнями у соборах і храмах вивчав ікони. Найбільше його вразили роботи знаменитого Врубеля.
– А 1992 року мені наснився сон, – розповідає Сивачук. – Буцімто йдемо ми з дружиною Наталкою кудись й заблукали у якомусь лісі. Настала ніч, темно, ніде жодної живої душі. Аж раптом почувся церковний дзвін. Кажу Наталі: "Йдемо на той дзвін, там повинні бути люди!". Прийшли в якесь село, нам дали нічліг. Лежу і бачу на небі три великі зірки, які висять буквально наді мною, і раптом відчув на своїй голові неабияку теплінь. Прокинувся і зрозумів, що це Боже благословення на мою творчість!
"Не малюю
у Страсний тиждень
і в неділю"
Як каже Микола Федорович, перед тим, як братися за розпис кожної ікони, він промовляє спеціальну молитву. Не працює у Страсний тиждень і в неділю – відвідує Богослужіння у сільській церкві. А ще любить природу, гори, де черпає натхнення та силу. Всього 52-річний художник написав понад 400 ікон. Його твори є у приватних колекціях Англії, Італії, США, Греції, Німеччини, Росії. Він неодноразово влаштовував презентації своїх робіт у художньому музеї, виставковому залі регіональної організації Спілки художників. Є його ікони в Чернівецького міського голови Миколи Федорука, владики Онуфрія.
А ще Микола Сивачук залишив свій творчий слід у багатьох церквах Буковини та України. Наприклад, торік він працював над трьома іконостасами у Вінниці, нещодавно повернувся з творчого відрядження з Черкаської області, де теж розписував тамтешні храми. Також у своєму доробку має художник декілька іконостасів, розписаних у співавторстві. Працював він і в двох церквах села Брусниці, чернівецькому монастирі мироточивої Єфросинії, низку замовлень виконав і для Почаївської лаври. Попри суто канонічні ікони, Сивачук розписує і творчі ікони, що є художніми роботами.
А в рідному селі Микола Федорович розписав чотири каплички. Також вражають неабиякою довершеністю його пейзажні картини.
Щоранку о 06.00 у його творчій майстерні на другому поверсі загоряється світло: Микола Сивачук розпочав свій новий день.
Василь ГРИНЮК