«Iз бджолами почуваюся краще, ніж з людьми»

Для професійної пасічниці Марії Пашкевич бджільництво – і захоплення, і підприємництво. Удвох із чоловіком Андрієм тримають чималеньку пасіку зі ста бджолосімей. Кореспондент "МБ" побувала на пасіці пані Марії.
У кожної бджоли – свої обов’язки
Вдвох підходимо до вулика, навколо якого гудуть тисячі бджіл.
– Коли відкриваю вулик, одразу забуваю про щоденні клопоти. Із бджолами почуваюся набагато краще, ніж з людьми, – каже жінка. – На пасіці – особлива атмосфера. Бджіл не треба боятися, тоді вони не жалитимуть. А коли розмахувати руками, то вони захищатимуться і можуть вжалити. За це бджілка платить власним життям – через дві години помирає. Ці комахи тонко відчувають зміни в природі і агресивно реагують на них. Скажімо, у рік Чорнобильської аварії вони були надзвичайно злими і постійно жалили.
– Якщо хтось гадає, що бджоли – примітивні комахи, які нічого не розуміють, то глибоко помиляється, – стверджує пасічниця, показуючи рамку з бджолами. – Ми далеко відійшли від природи і не усвідомлюємо багатьох речей. Насправді бджоли – надзвичайно розумні. Напевно, немає кращих архітекторів, ніж ці комахи. Без жодних ескізів та проектів вони відбудовують рамку настільки скрупульозно і майстерно, що просто захоплюєшся. Всі комірки – абсолютно однакових розмірів. Найголовніша у вулику – матка. Це як мама у великій родині. Вона не літає, не збирає нектар, а лише служить для розплоду. Роль "батьків" виконують так звані трутні. Вони настільки ліниві, що навіть самі не їдять, бджолам доводиться їх годувати. Але восени трутнів виганяють із вулика, щоби взимку не витрачати на них мед. Є бджоли-сторожі, які не пускають туди "чужих". Є бджоли-розвідники, які дізнаються, де є нектар. Бджола живе до 60 днів – і весь час у русі.
Доньки виросли
на пасіці
Пані Марію називають жартома "солодкою жінкою". Якщо від інших пахне парфумами, то від неї – пахучим медом.
– Родом я з Кіцманщини із села Малятинці. У кінці нашого городу була радгоспна пасіка, куди ми бігали, коли були дітьми, – пригадує Марія Пашкевич. – Пасічник пригощав нас обрізками вощини, яку ми жували замість сучасної жуйки. Було дуже смачно.
Після закінчення школи Марія вступила до Кутського профтехучилища. Хотіла вивчитися на садовода, але місця вже не було, тому пішла на пасічника, про що ніколи не пошкодувала.
– Ми розводили карпатську породу бджоломаток, яка на той час була дуже популярною, – розповідає Марія Танасіївна про свою роботу в Чернівецькому бджолорозпліднику. – Замовлень надходило багато, бо майже в кожному колгоспі та радгоспі була своя пасіка. Розсилали бджіл поштою по всьому Союзу. А на початку 1990-их років державні організації бджільництва розпалися. На той час ми з чоловіком уже мали свою пасіку на околиці міста. Наші доньки Люба і Юля виросли тут. Вони не ходили до садка, а постійно були біля нас.
Зараз сім’я Пашкевичів тримає сто бджолосімей. Щороку на все літо їх вивозять на Кіровоградщину та Миколаївщину. Там екологічно чиста територія, є багато медоносіїв – різнотрав’я, гречка. І на десятки кілометрів – соняшникові поля.
Чоловік вилікувався від простати
Пані Марія пригадує, що на столі її дідуся завжди лежав хліб і стояла банка меду. Колись пасіка була майже в кожній сільській родині.
– Хоча останнім часом люди теж почали активно займатися бджільництвом, – каже пасічниця. – До нашого магазину часто заходять люди, щоби отримати консультацію. Здебільшого пасічники – чоловіки, хоча останнім часом бджільництвом захопилися і жінки. Є одна фармацевт, яка працює в аптеці, а у вільний час уже майже 20 років займається бджолами. Трапляється, старенькі жінки тримають на обійсті два-три вулики.
За словами пані Марії, мед – панацея від багатьох хвороб: "Багато наших покупців відмовилися від традиційних ліків та замінили їх медом і продуктами бджільництва. Результати просто вражають. Є люди, які вилікувалися від астми. Якось до нас прийшла жінка, чоловік якої хворів на простату, показала цілий листок, списаний ліками. Я порекомендувала їй взяти один бджолиний продукт. Через деякий час вона знову прибігла і похвалилася, що чоловікові це допомогло, навіть принесла висновок лікаря. А в молодої дівчини виявили доброякісну пухлину грудей. Три місяці вона вживала так званий бджолиний хліб. Коли обстежилася, виявилося, що пухлина зменшилася.
Поради від Марії Пашкевич
Якщо не можете заснути, їжте щовечора перед сном столову ложку меду. Це чудовий заспокійливий засіб.
Якщо болить серце чи у вас понижений тиск, перетріть мед
із перемеленими горіхами, лимоном та курагою. Вживайте суміш по столовій ложці вранці перед сніданком.
Якщо випадає волосся, зробіть маску зі столової ложки меду, цибулиного соку і одного яєчного жовтка. Втирайте у шкіру перед кожним миттям протягом місяця, тримайте 20-30 хвилин, потім змийте.
Після ванни натріть усе тіло медом, змийте через 20 хвилин. Шкіра стане гладенькою, наче шовк. Це краще за будь-які
заморські креми.
При катаракті допомагає травневий мед.
Якщо хочете схуднути, замініть цукор і солодощі на мед.
Надія БУДНА