Школярі підробляють і офіціантами, і продавцями

Кожен підліток, мабуть, пам’ятає про те, як заробив свої перші гроші. Внаслідок цього почуваєшся гордим за те, що маєш власні гроші. Про перші заробітки ми запитали в учнів чернівецької школи №6.
– Мій батько – підприємець, і я кілька років тому працювала у нього в цеху, нарізала жалюзі, – каже 11-класниця Наталя. – Це зовсім нескладно. За це тато платив мені досить непогану суму на той час – 10 гривень за 100 штук. У день виходило до 30 гривень. Працювала влітку, коли був час. На зароблені гроші купувала гарний одяг, косметику.
– Кілька років тому підробляла дистриб’ютором косметики, – каже 11-класниця Анна. – Але з цього не вийшло нічого хорошого, бо заробила я дуже мало. У мене майже ніхто нічого не купував, окрім кількох подруг. Тож врешті кинула це заняття.
– А мені дають гроші бабуся з дідусем за те, що я вираховую, скільки їм потрібно заплатити за комунальні послуги і йду замість них розраховуватися, – зізнається 11-класниця Олена. – А ще прибираю у них. За це вони мені дають гроші начебто "на тролейбус", але сума більша. Мені незручно, але цим вони хочуть мені віддячити.
Дівчата розповіли також про свого працьовитого однокласника Даніеля, який до 11 класу встиг уже побувати і барменом, і продавцем кавунів, і страховим агентом!
– Влітку після закінчення дев’ятого класу я три місяці працювала офіціанткою у барі, – каже 10-класниця Валерія. – Мені влітку нічого було робити, ось і вирішила підзаробити трохи грошей, хоч батьки були проти. Робота мені не сподобалася, надто напружена. Потрібно постійно бігати від столика до столика. Мене ніхто не чіпав, бо щодня до бару навідувався мій батько. Заробляла 250 гривень на тиждень плюс 50 гривень чайових за день. На зароблене купувала собі одяг. У майбутньому точно не хочу бути офіціанткою!
– А я у 9 класі допомагав мамі торгувати у магазині, – каже 10-класник Михайло. – За годину роботи мама мені платила 7-10 гривень. На ці гроші водив дівчат на морозиво.
– Мої батьки раніше мали комп’ютерний клуб, – каже шестикласник Павло. – І я їм допомагав завантажувати диски. Заодно і сам грав у комп’ютерні ігри. Так працював впродовж двох років – на канікулах, вихідних, після уроків. За день заробляв 100-120 гривень. Грошима ділився з батьками, та й собі купував усіляке, наприклад, гітару.
– А я кілька років тому роздавав напрокат диски – три гривні за штуку, – згадує шестикласник Максим. – Мене знайомий взяв на тиждень попрактикуватися. Працював не так заради грошей, як задля цікавості. У день заробляв 20-30 гривень. Частину грошей віддав батькам, решту збирав. Через тиждень мені набридло працювати, і я "звільнився".
– Я роздавав рекламні листівки фірми, у якій працює мій батько, впродовж двох місяців, – розповідає шестикласник Андрій. – Заробляв 25 гривень на день. Робота неважка. Збирав гроші на велосипед, бо попередній вже був замалий. Але коли пішов купувати велосипед, такого, як хотів, не виявилося. Тому зароблені гроші витратив на шкільні обіди.
– У четвертому класі я поїхав до тітки з дядьком до Бельгії, – каже шестикласник Євген. – Дядько продає машини, і я заробляв тим, що мив їх перед продажем. За місяць роботи отримав 100 євро. На ці гроші придбав комп’ютер. Машини мити досить важко.
– Якось у мене зламався МР-3 плеєр, і я вирішив продати усі свої диски знайомим, – розповів шестикласник Олександр. – Заробив на цьому 30 гривень. Також збирав у мами на дачі сливи та малину і продавав. А ще ми з товаришем збивали горіхи і теж продавали.
– Так-так, по 10 гривень за кілограм, – додає шестикласник Олександр. – Це він зі мною ходив продавати горіхи. Щодо мене, то я допомагав дідусеві виготовляти вікна. Гроші відкладав на комп’ютер. Батьки ще доклали грошей і придбали мені комп’ютер!
– Свої перші гроші заробив на яблуках та грушах, – згадує шестикласник Дмитро. – У моєї бабусі був хороший урожай груш, а у бабусі мого друга – гарний врожай яблук. Тож ми зривали фрукти і ходили їх продавати по п’ять гривень за півкілограма. За місяць заробили до 80 гривень. Гроші поділили і накупили всіляких солодощів, а ще сходили у парк на атракціони.
Галина МАРКІВ