Щоби взяти кредит, батьки виписали дітей і заставили хату

– Не хочу бачити своїх онучків у труні, я хочу, щоби вони були живими і здоровими, – перше, що вимовила кореспондентові "МБ" Галина КИЦИЛЮК і розплакалася: – Син погрожує залізти головою в петлю, невістка – накласти на себе руки і отруїти дітей. Ми вже втомилися від такого життя.
Обернутися трагедією родині з Хотинського району загрожує кредит 75 тисяч гривень, оформлений в чернівецькій кредитній спілці під заставу хати, в якій мешкає двоє неповнолітніх дітей. Термін кредитної угоди, укладеної на два роки, добігає кінця цього місяця. Нестабільних заробітків невістки вистачало ледве на сплату відсотків, а 75 тисяч повернути немає чим. Спроби пані Галини втрутитися в ситуацію закінчилися тим, що у спілці пообіцяли на вулицю викинути і сина з невісткою, і онуків. Мовляв, бачили очі, під чим підпис ставили.
"Незабаром зима, вікна у хаті побиті"
У розпачі Галина Кицилюк написала листа до редакції: "Наш син Дмитро заклав своє господарство в кредитну спілку, а ми з чоловіком його заробляли 24 роки. Має неповнолітніх доньку і сина. Дмитро п’є, вчиняє бійки в сім’ї, прикладає ножа дружині до горла, вимагаючи грошей на горілку і гральні автомати. Він всі кредитні гроші пропив і програв в гральних автоматах, плюс ще сплачували й відсотки. Тепер потрібно повернути 17,3 тисяч доларів. Таких грошей немає, а мої внучата можуть опинитися на вулиці. Що ж це таке? Чому дають кредит людям, які ніде не працюють і мають двох неповнолітніх дітей? Незабаром зима, вікна в Дмитровій хаті побиті, діти рідко ночують вдома, невістка на заробітках. Допоможіть нам врятувати сина…"
Зустрілися ми з Галиною Кицилюк в обласній дитячій лікарні, де вона лежала з онуком. Хлопчик, якому виповнилося п’ять років – блідий, невеликий на зріст, щойно почав говорити. Дитина тулиться до бабусі. Галина Степанівна витирає кінчиком хустки очі: "Вже тиждень лежимо в лікарні, а Дмитро ні разу не запитав, що з його сином".
Онука наразі бабуся забрала жити до себе, онучку прилаштували, доки мама в Росії, до інших родичів.
– Якщо Оксана в Росії працюватиме і три роки нічого їсти не буде, то заробить на кредит без відсотків. А треба ж ще проценти щомісяця платити, по чотириста доларів, – каже Галина Кицилюк. – Дмитро вже давно п’є і ніде не хоче працювати.
Два роки тому, коли Дмитро і Оксана вирішили взяти позику в кредитній спілці, йшлося про розвиток бізнесу. У кредитній угоді так і написано: "на придбання сільгосппродукції", причому позичальник зобов’язується використовувати кошти виключно за призначенням.
Дітей із хати виписала сама мати
Але насправді хто ж за цим стежити буде? Фінансова установа себе застрахувала: немає довідки про доходи, проте є застава. Ось для забезпечення кредитних зобов’язань спілка прийняла у заставу майно – будинок, який Дмитрові подарували батьки.
Була лише одна перепона: в хаті прописані неповнолітні. У разі якщо позичені гроші родина повернути не змогла би (а так і сталося), отримати заставлене житло кредитна спілка навряд чи змогла би: дітей за законом важко викинути на вулицю. Якщо йти офіційним шляхом, то потрібен дозвіл державних органів на заставу майна, де прописані неповнолітні. Дмитрові й Оксані жоден чиновник такого дозволу не дав би: подружжя ніде не працює і у разі чого, винною у тому, що діти стали бомжами була би влада.
Але, сподіваючись відстояти житло для онуків, Галина Кицилюк навіть не здогадувалася, що дітей ще два роки тому невістка виписала в сусіднє село. Там колись мешкала бабця, але нині й фундаменту від хати не залишилося, тільки адреса. Таким чином кредитна спілка застрахувала свої ризики "чистим" будинком. Позичальники – люди дорослі, тож мали усвідомлювати, чим обертаються легкі гроші, а внаслідок цього бомжами можуть стати діти.
Марина КАРАСЬОВА

P. S. Прізвища в цій історії з побажань самих героїв змінено, як і не названо кредитної спілки, хоча в редакції є всі документи (копії іпотечного та кредитного договорів). Наразі родина домовляється про продовження договору зі спілкою для відстрочки терміну погашення кредиту. Але знову, крім тих самих 75 тисяч гривень, потрібно сплачувати відсотки. Галина Кицилюк тепер сподівається лише на Бога…
"МБ" стежитиме за цією ситуацією та інформуватиме читачів про її розвиток, оскільки тут вирішується доля двох малолітніх діток.