Міжнародна наукова конференція "Біосистеми різних рівнів організації в технологіях сучасного екомоніторингу" днями відбулася в Чернівецькому національному університеті за участю вчених з України, Росії, Білорусі, Румунії, Молдови.
– Ми влаштували конференцію, щоб обмінятися досвідом у використанні методів біомоніторингу і вдосконалити їх, – повідомив радник ректора Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри екології та біомоніторингу Степан КОСТИШИН. –Співробітниками нашої кафедри розроблено метод наземних мікрокосмних моделей. Мікрокосми – це невеликі штучні екосистеми – прозорі ємності, у які вміщено грунт, рослини тощо. На них в лабораторних умовах можна впливати різними чинниками і спостерігати за реакцією екосистем. Наприклад, впливаючи підвищеною температурою і кислотними опадами, можна моделювати наслідки таких глобальних екологічних проблем, як "парниковий ефект" і кислотні дощі.
Наразі екологічну ситуацію в області не можна назвати відмінною. У 80-их роках трапилася аварія на хімкомбінаті у Львівській області, яка отруїла Дністер. Потім розповсюдилася алопеція, коли у дітей випадало волосся. Тепер – повені. Наша кафедра вивчає стан грунту, води, харчових продуктів, навіть дитячого волосся у Киселеві та інших містах, де підвищений радіаційний фон внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Професор Сучавського університету імені Стефана Великого Лівіу ФАРТАЇШ назвав причини липневої повені:
– До повені призвело вирубування лісів, через це вода швидкими темпами розпочала стікати у долини, русла рік, трелювання деревини (зрубані колоди протягали землею і порушували склад грунту). Ще одна причина – самовільне проведення господарських робіт у руслах і заплавах річок та вибірки гравійно-піщаної суміші. Це призводить до зміни русел річок і, відповідно, до неконтрольованого виходу води з берегів. Останньому також сприяє створення стихійних сміттєзвалищ поблизу берегів річок.
Галина МАРКІВ
