Тамада повинен бути артистом

Чернівчанин Павло Токар – професійний тамада, веде весілля вже багато років, навіть залучив до цієї справи сина. Має вищу освіту – закінчив факультет іноземних мов ЧНУ, вільно володіє французькою мовою. Працював піонервожатим, учителем, в обласному і міському управліннях освіти. Але зрештою оформився приватним підприємцем та зайнявся розважальним бізнесом. Павла Токаря вважають інтелігентним тамадою, тому запрошують організовувати елітні заходи. Він вів весілля чи не у всіх дітей деканів ЧНУ і медуніверситету, керівників підприємств та фірм, екс-губернаторів, багатьох відомих чернівчан. Кореспондент "МБ" зустрівся з паном Павлом в одному з ресторанів, де той проводив ювілейний захід.
"Усе дійство весь час контролюю"
– Днями організовував тут весілля чернівчанки зі швейцарцем, – розповідає Павло Токар. – Коли наречений почув, що я вільно розмовляю французькою, надзвичайно здивувався. А коли я заспівав пісню "Есмеральда Бель" із відомого мюзиклу, взагалі був шокований. Ведучий святкових заходів обов’язково повинен бути артистом. А ще – трохи письменником, бо доводиться самому писати сценарії, причому на кожен захід – окремий. Обов’язково – психологом, аби відчувати настрій гостей. Деякі налаштовані на те, щоби поїсти і випити, а більше нічого їх не цікавить. Гостей треба завести та звеселити. Я весь час контролюю все дійство. Навіть те, коли та які повинні подаватися страви. Але тамада повинен знати своє місце, залишатися на задньому плані. У жодному разі не пити алкоголь. На найбільшому весіллі, яке я вів, було 600 гостей. Такі заходи тривають від 17.00 до першої ночі. Потім ноги так болять, що не знаєш, куди їх покласти.
Павло пригадує, що перше весілля провів у племінниці свого кума Дмитра Козира, з яким разом працювали в обкомі комсомолу. "Я сам написав сценарій, провів весілля, – каже тамада. – І переконався, що це не так уже й важко. Мені почали надходити пропозиції. Я ніколи і ніде не рекламував свої послуги. Кожен проведений мною захід – це або реклама, або антиреклама. Як пересвідчився сам, найбільше весіль відбувається від Петра до Богородиці. Тоді маю не менше 15 замовлень – не лише на святкові дні, а й у будні. Інколи замовляють мене за півроку. Траплялося, проводив весілля хворим – із майже сорокаградусною температурою, бо неможливо було вже відмовитися. Минулого року я провів майже сто святкових заходів. Весілля організовував не лише у Чернівцях, а і в інших обласних центрах, навіть Москві. За свою роботу беру 200 євро або 300 доларів.
"Фішка" – зняття фати з нареченої
Павло Павлович показує анкети пари, весілля якої він вестиме.
– Напередодні я зустрічаюся з нареченими та їхніми батьками, розповідаю, як приблизно відбуватиметься весілля у залі ресторану – від початку до кінця, – розповідає ведучий. – Обов’язково враховую їхні побажання, наприклад, якою мовою вести вечір, які традиції використовувати. Тому доводиться розмовляти і українською, і російською, інколи навіть румунською. Наречені заповнюють анкети, де вказують, коли вони познайомилися та за яких обставин, яка пісня їм подобається, які квіти, скільки хочуть народити дітей. Я навіть повинен знати, як вони називатимуть батьків нареченої та нареченого після весілля. Був випадок, коли писали "дядьком Петром і тіткою Мотею". На основі анкетних даних пишу сценарій. Включаю обов’язкові весільні епізоди – вхід нареченої, її перший танець, зняття фати. Дуже часто зустрічаю молодих людей, у яких проводив весілля. У декого пізніше навіть організовував хрестини. Буває прикро, коли дізнаюся, що сім’я розпалася. Хоча це можна помітити вже у процесі весілля: як молодята дивляться одне на одного, як поводяться їхні батьки.
"Фішка" Павла Павловича – зняття фати з нареченої. Це ціла вистава з жалісливими примовками, так що батьки і всі гості, навіть чоловіки, буквально ридають.
– Плачуть, коли наречені кланяються та дякують батькам, – стверджує Павло Павлович. – Кажу таке: "Дорогі гості, бажаю тим, хто ще не одружив своїх дітей, дочекатися від них такої шани та слів подяки, які почули батьки наречених". Я готую для молодят різні сюрпризи: весільний календар, альбом побажань та віншувань, зачитую наказ міністерства кохання та шлюбних прав, присвоюю звання "Кохана дружина" і "Коханий чоловік", дарую статуетку Ісуса Христа або Божої Матері, які мають їх оберігати. Батькам вручаю гумористичні написи, наприклад "Зразкова теща чи свекруха", "Мужній тесть", "Доброзичливий свекор", та прошу одягати їх, коли йтимуть у гості до дітей.
Надія БУДНА