Цієї осені мені пощастило побувати у відрядженні в Німеччині. Подорож організовувала Німецька служба академічного обміну (DAAD) для навчальної практики в університетах Німеччини. Окрім навчання, вона передбачала широку культурну програму: ознайомлення з історичним минулим країни, її політичним устроєм. А подивитися є на що. Ми відвідали Штутгарт, Тюбінген, Констанц, Нюрнберг і Берлін.
Студентське містечко – посеред лісу
У студентському містечку Тюбінген складається враження, ніби потрапив у казку. Мальовничі будиночки, часто в національному стилі, розташовані невеликими кварталами просто посеред лісу. Причому це не спеціально насаджений парк, а саме ліс з його недоторканою природою. Про цивілізацію нагадують лише охайні асфальтовані доріжки і лавки.
Пощастило побувати також на острові Майнау. Це острів посеред Баденського озера, яке межує з кількома державами. Острів по суті є величезним ботанічним садом з оранжереями, садами, фонтанами. 1932 року граф Леннард Бернадотте успадкував острів від свого батька та перетворив його на Острів Квітів – місце, що приваблює туристів з усього світу впродовж багатьох десятиліть. Масове цвітіння квітів поміж 150-літніх дерев , безліч ароматів, тисячі усміхнених облич та дитячий сміх – це Майнау. Крім цього, на острові знаходиться найбільша в Німеччині оранжерея різних екзотичних метеликів. Відвідувачі можуть не лише вільно ходити доріжками і споглядати за цими кольоровими істотами, а й на спеціальному стенді спостерігати, як з багатьох коконів просто на очах з’являються нові метелики.
У пересічного українця, коли він чує слово "Берлін", виникають три асоціації: Німеччина, Бундестаг та Берлінська стіна. Залишки Берлінської стіни досі нагадують усьому світу про трагедію людей, які стали заручниками протистояння тоталітаризму і демократії. Причому в Німеччині пам’ять про Другу світову війну справді жива. Скрізь можна побачити велику
кількість меморіалів, стендової інформації, фоторепортажів.
Приміщення німецького парламенту після переїзду столиці з Бонна до Берліна набуло всесвітньої популярності . Коли відвідувачі проходять повз будівлі Бундестага, вони – завдяки сучасним скляним фасадам – можуть побачити, що робить той чи інший депутат, співробітник апарату Бундестага тощо.
Але найбільше запам’ятовуються після відвідин Німеччини не її визначні місця, а місцеві люди. Вони завжди посміхаються, не метушаться, не запізнюються, не впиваються пивом та є справжніми професіоналами у своїй галузі.
У Франції – Лувр, в Росії – Петергоф, а у Німеччині – Сан Сусі
Сан Сусі – літня резиденція імператора Фрідріха Великого, збудована за його власним проектом. Уже сам переклад слова "Sanssouci" (без турботи) вказує на те, що в цьому місці велися розмірковування над різними філософськими проблемами, питаннями стратегії розвитку держави, загальними тенденціями розвитку мистецтва. Цікаво, що до цього палацу могли потрапити лише чоловіки, бо лише вони, за уявленнями імператора, мають холодний та прозорий розум.
Ціни в Німеччині вищі, ніж в Україні, проте не на всі товари. Скажімо, хліб, молоко, окремі сорти твердих сирів, риба та м’ясні вироби суттєво дорожчі. Хліб коштує від одного євро і вище. Проте йогурти на зразок "Активії" у 2-2,5 рази дешевші. А м’які сири, відомі у нас як "сири з пліснявою", які правильно називати "французькими", в Німеччині значно дешевші. Такі сири в Україні не виготовляють. Тому в цьому плані Німеччина – рай для сирних гурманів. Сортів сиру на полицях магазинів стільки, що можна щодня весь рік купувати інший сорт, жодного разу не повторившись.
Проїзд у громадському транспорті, на перший погляд, досить дорогий. Наприклад, за одноразовий проїзд в автобусі, тролейбусі чи метро людина повинна сплатити від одного до двох євро. Водночас є можливість придбати квиток на один день на автобус за чотири євро чи на день на усі види транспорту в межах міста – за шість євро. Якщо купувати проїзний на місяць ци кілька місяців, можна зекономити на проїзді у кілька разів.
Якщо ви повертаєтеся додому і хочете привезти подарунки рідним і близьким, які б асоціювалися лише з Німеччиною, вам треба везти пиво, "Mercedes" чи шматочок Берлінської стіни, оскільки матеріальних речей, асоційованих з Німеччиною, мало. Тому, на мою думку, доречною покупкою будуть французькі вина (німецькі вина за своєю якістю не можуть конкурувати з французькими), косметика світових виробників, якісні дитячі іграшки, м’які сири, взуття та техніка. А як же німецьке пиво? Пиво з Німеччини везти немає сенсу, оскільки майже усі сорти німецького пива вже можна придбати в нас, переплативши гривню чи дві.
Основне і найцінніше, що потрібно привезти з собою – враження, пунктуальність, виваженість і спокій, бо це справжні подарунки Німеччини.
Роман ПИРІЖОК
ДОВІДКА
Інформація про усі необхідні документи для отримання візи та процедура їх подачі докладно подана на сайті Посольсьва Федеративної Республіки Німеччини в Україні за адресою: www.kiew.diplo.de. Людина, яка бажає відвідати Німеччину, може з цього сайту безкоштовно отримати анкети для отримання візи та визначити зручний для себе час співбесіди в посольстві, оминаючи фірми з сумнівною репутацією, що пропонують послуги з оформлення документів.
