У Чернівцях з’явився свій узвіз – площа Турецької Криниці

Найбільш разючої зміни під час підготовки до 600-ліття Чернівців зазнала площа Турецької Криниці.
– Йшлося навіть не про реконструкцію, а про реабілітацію цієї площі, – каже автор проекту архітектор Лариса ВАНДЮК. – Місце було дуже занедбаним, і я давно хотіла відновити цей простір.
Два роки тривала реконструкція площі, і Лариса Вандюк щодня ходила дивитися, як тривають роботи. Вважає, що саме завдяки такому постійному контролю нинішній вигляд збігається з проектом.
– Спочатку не бачила на площі квітковий годинник, – розповіла Лариса Вандюк. – Однак він збагатив виразність площі, звуки, якими відбиваються години, сприяють позитивному настрою.
Досі не завершено всі роботи, ще деякий час працюватимуть будівельники. Попереду облицювання, встановлення лавок на сходах. Дещо до свята було зроблено тимчасово. Кошторис реконструкції становить 12,4 мільйона гривень.
Своїми враженнями від нової площі поділилися авторитетні у своїх галузях чернівчани.
Артем ПРИСЯЖНЮК, художник, член містобудівної ради:
– Враження від площі у мене найкращі. Тепер у Чернівцях з’явився узвіз, як у Києві. Але в столиці знищують, а у нас створюють. Гадаю, тут варто влаштувати сцену, проводити різноманітні заходи. Добре було б, щоб площа стала місцем для показу народних промислів, як це було під час свята. Вважаю, що автору вдалося створити архітектурне середовище, вдало використати ландшафт.
Ще попереду чимало роботи. Там ще залишається поле для діяльності. Так, варто було б загалом у місті більше створювати малих архітектурних форм – скульптур, архітектурних прикрас, квітників. На площі Турецької Криниці, наприклад, можна було би провести симпозіум скульптури.
Світлана БІЛЕНКОВА, мистецтвознавець, історик мистецтва:
– Відновлення площі, однієї з найстаріших у Чернівцях, є дуже позитивним явищем. Доречним є використання ідеї води на площі – люди повинні знати, що тут раніше відбувалося освячення води, стояла церква. Емоційною кульмінацією площі став фонтан. Вперше в Чернівцях створено оглядові майданчики, щоби помилуватися чудовими ландшафтами.
Але загалом стара площа стала новою, зовсім іншою. На ній не залишилося автентичних речей, старого духу, який свого часу змальовувала художниця Наталя Ярмольчук. Турецький міст втратив домінантність, загубився серед інших елементів. Натомість з’явилося одразу кілька домінант, через що площа стала надто великою.
Не дуже доречним є і розп’яття на шкільному подвір’ї, адже там його ніколи не було. Але людям сподобалося, чернівчани добре сприйняли площу, тож вона буде жити. (І. Довгань)