Днями парламент з подачі Президента Віктора Януковича затвердив новий уряд. Очолив його найближчий соратник глави держави Микола Азаров. Чи будуть непопулярні реформи – підвищення тарифів, скорочення соціальних видатків? Чого чекати від нового уряду та на які кроки він повинен зважитися? Кореспондент "МБ" запитувала про це експертів.

На думку директора Центру соціальних досліджень "Софія" (Київ) Володимира ЛУПАЦІЯ, місія уряду Азарова полягає у реалізації антикризової програми, спрямованої на стабілізацію та відновлення економічного балансу, який було повністю втрачено під час економічної кризи. Але питання не в тому, чи вдасться йому реалізувати її, а у рамках якої стратегії розвитку буде реалізовуватися антикризова програма.

– Є два варіанти. Перший – антикризові менеджери проведуть реструктуризацію з метою подальшої інкорпорації української економіки у світову. І другий варіант – з метою виходу на економічний саморозвиток, тобто на модель, що дозволить більш ефективно використовувати національний потенціал та запустити економічний розвиток на власній основі, – говорить Володимир Лупацій. – Конкретніше: нині заявлено певні пріоритети, що стосуються розвитку металургії, підтримки експортних галузей, сільськогосподарського напрямку як додаткового експортного.

Заявлену стратегію розвитку експерт вважає екстенсивною (кількісне розширення виробництва, – ред.) економічною стратегією.

– Поки що не заявлено більш далекі економічні стратегічні цілі та не видно, наскільки економіка України буде здатна протистояти зовнішнім кризам та нестабільності глобальної економічної системи, – продовжує Володимир Лупацій. – Йдеться про оптимізацію того, що вже існує. Поки що на порядок денний не поставлено питання про формування післякризової економічної моделі, тобто тієї, яка буде конкурентоспроможною в нових геодинамічних умовах. Можливо, ці цілі ми почуємо з майданчика Національного комітету реформ. Можливо, вони прозвучать у позачерговому посланні президента до парламенту.

– Деякі експерти вважають, що на тлі економічного підйому, що зараз розпочався після кризи, уряд Азарова буде виглядати більш успішним, ніж уряд Тимошенко...

– Те, що у нас зупинився спад та передбачається невеликий підйом, ні про що не говорить. Це ситуація економічної анемії. Вилізти з економічної ями, що виникла внаслідок економічного провалу, не можна мікроскопічними кроками. Повинен бути певний поштовх. Нині такої економічної стратегії немає. А перебування у стані економічної анемії – невеличке зростання після спаду – не дозволяє вирішувати ключові питання держави. А це формування бюджету розвитку, ефективне подолання напруги на лінії центр – регіони, тобто пошук ефективної моделі міжбюджетних відносин та формування нових точок зростання, які могли би, з одного боку, забезпечити диверсифікацію (розширення або зміну напрямків експорту, – ред.) структури українського експорту, нарощування частки продукції з високою доданою вартістю, а з іншого – переорієнтацію на розвиток на власній основі, тобто зменшення частки експорту в структурі ВВП. Українська економіка – надзвичайно експортно орієнтована. Тому в умовах збереження економічної нестабільності у світі та великої вірогідності повернення глобальної економічної кризи вразливість економічної моделі є очевидною.
А ринок ідей щодо реформування в Україні невеликий, вважає експерт.

– Мені подобається ідея, яку висловлював Віктор Пинзеник, – каже Володимир Лупацій. – Йдеться про те, що без територіально-адміністративної реформи та вирішення проблем у системі взаємовідносин центр – регіони ми не можемо розпочати будь-яку широкомасштабну економічну реформу. Сьогодні настільки великі диспропорції в економіці розвитку регіонів, що централізована модель реформування може дати більше негативних наслідків, ніж позитивних. А у нас поки що відбувається дискусія тільки про стандартні інструменти економічного реформування – скоротити, підвищити ціни тощо. n
Ольга ГНІДАН

Думки місцевих експертів
Ярослав КИРПУШКО,
директор Буковинського центру реконструкції та розвитку:
Час вже не чекати від уряду будь-чого. Треба визначатися з власними інтересами та реалізовувати задумане. Ми чекаємо, а треба жити сьогодні. Чому б не почати жити за уряду Азарова? Щодо уряду – я взагалі від нього нічого не чекав би, нехай щось робить. Якби українці почали покладатися на власні сили, а не чекати чогось від уряду, тоді почалася б революція у державі. На відміну від "помаранчевого" уряду, від якого сподівалися усього, і насамперед дива, від теперішнього уряду не сподіваються нічого. Насамперед – нічого позитивного. Це дуже добра ситуація для розвитку країни, коли покладаєшся лише на себе. Гадаю, уряд зможе зробити набагато менше, ніж він розповідає. У будь-якому напрямку – економічному, культурному, зовнішньополітичному тощо. Ці "кораблі" такі інерційні та неповороткі, що людям, які прийшли до влади, зробити кардинальні рухи категорично не вдасться. Бо слова і дії дуже розходяться, і не тільки у цих людей. Є така технологія – життя підмінити очікуваннями. Я відмовився би від великих очікувань. Треба дивитися, а що ж вони насправді зробили? Критерії такі: рівень життя – не тільки рівень доходів, але й рівень екологічної безпеки, покращення кримінальної обстановки, соціальні гарантії – вчити почали краще, лікувати тощо. Також важливо, щоби теперішня влада крала менше, ніж попередній уряд та під час свого попереднього приходу. Чи зможуть вони довести, що крадуть менше?"

Ігор ШКОЛА,
доктор економічних наук, професор:

Два завдання поставлено перед державою. По-перше, треба усунути політичний тиск між Заходом і Сходом. Друга проблема – економічна. Зовнішній борг України величезний. Звідки його повертати? Зовнішній борг ляже тягарем на плечі простих громадян. Пригадую ті часи, коли Микола Азаров очолював Державну податкову адміністрацію. То ж була держава у державі. Стежу за його виступами – нічого, крім критики, від нього не чую. Немає жодного позитивного моменту, який би давав можливість використовувати економічний потенціал. Боюся, що за прем’єрства Азарова економіка не буде рухатися вперед. Щоби вивести з кризи країну, потрібно здійснювати реформи – податкову, судову тощо. Потрібно звернути увагу на керівництво Національного банку. Головою Нацбанку повинна бути людина, яка розуміється на монетарній політиці, щоби підвищити гривню до рівня 6,5 за долар. Галузеві міністри повинні добре знати свою справу і не грати у політику. Найголовніше – відновити виробництво. Чорну металургію, вугільну, хімічну промисловість, будівництво. Можливо, зараз державі потрібно залізти у борг, щоби збільшити фінансування потужних галузей виробництва. Банкам потрібно зменшувати відсотки за кредитами. Тоді малий та середній бізнес знову запрацюють. Запуск таких процесів – першочергове завдання уряду. Підвищення пенсій та соціальних виплат – добре, але де взяти гроші? А зараз найголовніше – це прийняття бюджету. Бюджетні установи, відомства стоять. Буде бюджет, будуть розрахунки – буде підйом галузей виробництва".