"Як стався постріл, не знаю й досі" – так називався матеріал, опублікований в "МБ" 21 травня 2009 року. У ньому йшлося про те, що після дискотеки у селі Ясени, що на Сторожинеччині, вбили з рушниці 22-річного Віталія Худика, мешканця сусідніх Драчинців, що на Кіцманщині. Підозрюваний у вбивстві 46-річний Микола Пентескул цей випадок пояснював так:
– Тієї суботи я поїхав у Глибоцький район, щоб обміняти коня. Заодно й прихопив рушницю 12 калібру, яку випадково того ж дня знайшов на горищі придбаної хати. Мав намір дорогою зайти до райвідділу міліції й здати зброю. До міліції не пішов, бо було пізно. Тому вирішив відвезти рушницю до райвідділу вже у понеділок. Приблизно о 22.30 мені зателефонував син Едік і повідомив, що на мене чекають хлопці з сусідніх Драчинців, які приїхали до нашого клубу на танці. Коли через півгодини я приїхав, побачив біля Будинку культури приблизно 12 драчинецьких парубків. До цього вони впродовж місяця на 8-10 автомобілях приїжджали до нас на танці, били без причин наших хлопців. Мого сина Дениса побили. Хотів помирити хлопців, однак вони почали погрожувати, що спалять хату.
"Після смерті сина на кладовищі на мене напав невідомий"
Під час сутички чоловік нібито вистрелив із рушниці вгору, щоб налякати юнаків, які почали бити і його синів. А потім вони, за словами Пентескула, почали заштовхувати його в авто. Під час цього й стався постріл. Підозрюваний у вбивстві клявся, що не він натиснув на курок, а постріл стався випадково. Шріт смертельно поранив Віталія Худика, який сидів у машині й участі у бійці не брав.
– Микола Пентескул бреше, він убивця сина, – розповідала мати покійного Степанія Миколаївна. – Син армію перебув, а загинув вдома. Після смерті сина на кладовищі на мене напав невідомий. Потім машина намагалася на мене наїхати. Хтось хотів мене залякати.
Міліція розпочала розслідування, але Пентескула випустили на волю: той вніс заставу 30 тисяч гривень. Микола – підприємець, має чотирьох дітей, двох із яких всиновив.
Відтоді минуло майже два роки. І ось 26 січня Сторожинецький районний суд виніс вирок: "Миколу Пентескула, раніше судимого, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 119 ч. 1 КК України (ненавмисне вбивство) та призначити йому міру покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі".
"Прокурор вимагала дев’ять років позбавлення волі"
– Ми з чоловіком вважаємо, що вирок м’який, і будемо його оскаржувати. Вважаємо, що Пентескул убив нашого сина свідомо, – каже Степанія Худик. – Прокурор, до речі, яка брала участь у процесі, вимагала іншого вердикту – дев’ять років позбавлення волі. Судові засідання затягувалися. На суді зловмисник поводився зухвало. Коли я йому сказала, а якби, мовляв, вбили твого сина, він відповів: "Їх у мене багато!" І це про рідних дітей. У травні минулого року я пішла на місце вбивства покласти свічку. Засуджений бачив це і сміявся. Я накричала на нього, а він поскаржився до міліції. Крім цього, хтось спалив могилку сина. Винуватців ніхто не шукав. Якби Пентескул не мав наміру вбивати Віталія, він попросив би вибачення у нас, батьків. А він навіть на суді не каявся. Суд зобов’язав підсудного виплатити нам матеріальну шкоду в сумі 39915 гривень та п’ять тисяч гривень моральної шкоди. Але відшкодування досі немає. Ми висловлювали недовіру суду, бо вважали, що він на боці підсудного. Однак нічого не добилися. Виходить, що злочинець невдовзі потрапить під амністію і буде на волі. Тому добиватимемося перегляду цієї кримінальної справи. (В. Гринюк) n
