Президент Володимир Зеленський 27 травня зустрівся з представниками опозиційних фракцій і груп Верховної Ради. Така зустріч відбулася вперше з початку війни.
Зокрема, президент разом із головою провладної фракції партії "Слуга народу" Давидом Арахамією, головою Ради Русланом Стефанчуком і керівником Офісу Президента Кирилом Будановим по черзі зустрівся з головами фракцій "Європейська солідарність" Петром Порошенком, "Батьківщина" – Юлією Тимошенко, "Голос" – Олександрою Устіновою, головами груп "Платформа за життя та мир" Юрієм Бойком, "Довіра" Олегом Кулінічем, співголовою групи "Відновлення України" Антоніною Славицькою, членом групи "За майбутнє" Ігорем Палицею, головою міжфракційного об’єднання "За розумну політику" Дмитром Разумковим.
"Такий формат зустрічей – це вперше за сім років президентства Зеленського", – зауважив народний депутат Олексій ГОНЧАРЕНКО.
Петро Порошенко розповів, що зустріч ініціювали на прохання лідерів фракцій на погоджувальній раді.
"Важливо, що в президента нас почули. Коли Україна веде війну за виживання, діалог із парламентом і відновлення його суб’єктності є важливим. Надто багато викликів, які можна подолати лише спільно", – написав він у соцмережі.
Водночас Петро Порошенко зазначив, що "такі зустрічі будуть відбуватися регулярно, а діалог стане постійним".
Олександра Устінова розповіла, що змогла поставити Зеленському низку питань й отримати на них відповіді щодо ухвалених законопроєктів, які не підписує президент, мобілізації, ротацій військових, демобілізації.
За даними медіа, зустрічі Зеленського з кожним представником фракцій та груп тривали приблизно з 12-ї дня до майже 18-ї вечора.
Перед цим Зеленський зустрічався з представниками фракції "Слуга народу" та прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко.
Що ж означають усі ці процеси? Molbuk.ua поцікавився в експертів та народних обранців від Буковини.
"Із цього треба було починати"
Ігор БУРКУТ, історик, політолог:
"В Україні дуже глибока політична криза, яка виявилася в значному падінні авторитету практично всіх владних інституцій. Особливо це відчувається в парламентській кризі. На жаль, у парламенті блокується ухвалення критично важливих для країни в умовах війни законів. Часто немає навіть достатньої кількості депутатів, щоби там по-справжньому працювати. Із цим треба терміново щось робити.
Ми живемо в парламентсько-президентській республіці. Те, що президент нарешті зрозумів необхідність зустрітися з керівниками депутатських фракцій, позитивно. Із цього треба було свого часу починати. І взагалі треба було формувати уряд національної єдності. Ну, чого не зробили, того вже не переробиш. Але ця зустріч показала, що тиск громадськості на так звану українську політичну еліту примусив її натиснути на президента. Президент був змушений зустрітися із головами президентських фракцій.
Я не маю зайвого оптимізму тут, але радий, що процес розпочався. Адже було обіцяно влаштовувати такі зустрічі регулярно. Якщо вони відбуватимуться, то можливі й ухвалення дуже важливих рішень, щоби ми вибиралися з неприємного стану, у якому опинилися.
Які можливі результати цих зустрічей? "Зелена" влада переважно займається імітацією діяльності. Вона давно втратила здатність робити серйозні кроки, які справді ведуть до великих змін. Можливо, щось там усередині зламалося, натомість з’явилися якісь нові сили навколо президента. Але цього поки що нам не видно. Нехай мине трохи часу. Побачимо. Будуть якісь зрушення – добре. Не буде – знову свист у повітря.
Дехто з політологів вважає, що це натяк на те, що восени матимемо вибори – і президентські, і парламентські. А до того часу буде призупинення бойових дій. Я не можу сказати, чи так станеться. Усе можливо".
"Поки що немає виборців, а є жертви війни"
Віталій ПОРТНИКОВ, публіцист, телеведучий:
"Зустріч Володимира Зеленського із лідерами і представниками парламентських фракцій, можливо, увійде у новітню історію нашої держави як поворот до використання демократичних інструментів і механізмів, потрібних для виживання і перемоги України. Як повернення до конституційності, необхідної для ефективної роботи державних інституцій.
У переліку політичних лідерів, із якими зустрічався Володимир Зеленський, можна окремо нагадати про зустріч із Петром Порошенком. Хоча б тому, що такої зустрічі практично ніколи не було за весь час перебування Зеленського на посаді президента.
Тепер ця ситуація принаймні починає здаватися такою, якою б вона мала бути в цивілізованій державі з перших днів цієї безкінечної війни.
Про потребу національної єдності я не втомлююся говорити з 2022 року. Адже ін’єкція професіоналізму і державницького мислення в умовах, коли виборець голосує за популістів, необхідна тоді, коли держава опиняється перед загрозою знищення і зникнення. І саме тому є таким важливим діалог політичних сил, які дотримуються проукраїнської орієнтації, які зацікавлені в тому, щоб українська держава продовжувала існувати.
Саме тому стало очевидно, що ті механізми, які використовувалися для управління державою з 2019 року, і тоді неефективно працювали. А зараз уже взагалі не працюють. І тут важливо не ігнорувати погляди тих, кого очільник держави та його прихильники не вважають власними виборцями.
Бо, доки в нашій країні не подолано саму небезпеку зникнення, у цій країні немає виборців, а є потенційні жертви російського терору. Єдність відповідальних політиків має врятувати цих людей від майже неминучої загибелі і дати їм змогу в якомусь осяжному, а може, і неосяжному майбутньому знову стати виборцями, а не жертвами війни, військовослужбовцями чи тими, хто в тилу бореться за перемогу України".
"Це не жест доброї волі, а відповідь на обставини"
Валерій БОЖИК, народний депутат:
"Зустрічі президента з керівниками всіх парламентських фракцій, безумовно, правильний крок. Але це радше не жест доброї волі, а відповідь на об’єктивні обставини. Останнім часом у монобільшості спостерігається проблема з голосами в Раді, і багато важливих законопроєктів у сфері оборони, у виконанні вимог МВФ тощо потребують збору голосів за межами "Слуги народу". Тому така арифметика вимагає консолідації.
Також очевидною є і зміна стилю комунікації після призначення Кирила Буданова керівником Офісу Президента: є сигнали того, що від практики закулісного тиску відходять на користь відкритого діалогу. Якщо це справді так, то це навіть краща новина, ніж сам факт зустрічей.
Є тут і міжнародний вимір: після гучного арешту Єрмака президент кардинально змінює стратегію управління державою. Тобто частково це вимушена адаптація до нових реалій.
Чи стане парламент злагодженим? Одна зустріч систему не змінює. Наприклад, відразу після зустрічей Рада не проголосувала важливий закон про митні зміни (оподаткування міжнародних посилок). Логіка депутатів була в тому, що уряд має боротися з корупцією на митниці, а не створювати нові побори з громадян. Отже, реальна злагодженість виникає не з атмосфери розмов, а з інституційних механізмів: регулярних консультацій ОП, уряду та парламенту, передбачуваного порядку денного, поваги до парламентської процедури.
Чи має президент регулярно зустрічатися з усіма фракціями? Так! Президент у парламентсько-президентській республіці зобов’язаний підтримувати діалог з усім спектром законодавчого органу, а не лише зі "своєю" фракцією. Такий діалог із усіма, зокрема й з опозицією – ознака зрілості інституцій. Особливо у воєнний час, коли ціна внутрішнього розколу може бути дуже високою".
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
