Про найгостріші проблеми життя малого бізнесу й шляхи їхнього вирішення ексклюзивно розповіла "МБ" Ксенія ЛЯПІНА, народний депутат, заступник голови парламентського Комітету з питань промислової й регуляторної політики та підприємництва.
"Пенсіонерів купувати вигідно й легко"
– Які найбільш болючі проблеми нині є в малого бізнесу?
– Ми провели анкетування представників бізнес-спільноти. Зокрема запитали: які вони бачать шляхи покращення бізнес-клімату для малого бізнесу та основні проблеми, які заважають його розвитку. У результаті визначили чотири напрямки, які виклали в проекті "Зеленої книги малого бізнесу". Перше – прогалини в спрощеній системі оподаткування. Друге – пенсійне страхування та пенсійна система для учасників малого бізнесу. Третє – саморегулювання та передача до підприємницьких об’єднань низки державних функцій. Четверте – державні закупівлі: малий та середній бізнес фактично не бере участь у системі держзакупівель через законодавчі бар’єри та корупцію.
– Чимало нарікань є щодо участі підприємців у соціальному страхуванні.
– Участь підприємців у соціальному страхуванні – найдрібнішому бізнесу болить більше, ніж оподаткування. Обсяги коштів, які утримуються на соціальні внески, у кілька разів більші, ніж податки. А що отримує підприємець натомість, чи справедливо організована пенсійна система? Фактично нині – це друга податкова система, яка просто вбиває малий бізнес. Коли ми порушуємо питання про можливе скорочення розміру внесків, влада відразу протиставляє пенсіонерів – їм треба платити пенсії. Але ми ж добре розуміємо, що фонд не страховий. Ніякого страхування не відбувається – все, що зібрали впродовж року, витратили на пенсії. Тому треба шукати інші джерела поповнення бюджету. Я запропонувала два варіанти: оподаткувати промислову нерухомість, яка нині є й уже приватизована. Цей варіант у владі не хочуть розглядати, бо нині великий бізнес паразитує на неоновлених приватизованих фондах великої індустрії. Інший варіант – накопичувальне страхування, альтернативне нинішньому обов’язковому пенсійному страхуванню.
– Чому, попри розмови про полегшення життя підприємцям, полегшення не відбувається? Навпаки, бізнесом щороку хочуть займатися дедалі менше.
– Влада йде коротким, легким, з точки зору політики, але руйнівним для держави шляхом. А саме: купити пенсіонерів – категорію найбільш вразливу, яка за певні послуги вбачає необхідність віддячити. Спекулюючи таким чином, пенсіонерів купувати вигідно й легко. Але щоби це зробити, потрібно обідрати тих, хто здатний щось виробляти, створювати. Усі красиві слова про полегшене життя бізнесу в реаліях виливаються в збільшення податків та створення чергових бар’єрів. Одну частину коштів вкрасти – іншою частиною купити пенсіонерів: коли минають вибори – всі в шоколаді, бо пенсіонери активно голосують. Саме така модель побудована в країні. До неї доклалася влада усіх кольорів. Нині треба змінювати цю модель – переорієнтовуватися на чесну розмову з тими, хто працює. Їх важче переконати, але через певний період вони вийдуть із тіні, відчують свою значимість і почнуть краще наповнювати бюджет. Але ж часу немає ніколи, кошти треба вже сьогодні. Така модель підтверджується й нині – вже прозвучали заяви, що переглядатимуть бюджет і під вибори соціальні виплати підвищать. Насправді ж усі розуміють, що ці додаткові кошти нічого не змінять, бо їх невдовзі з’їсть інфляція. Звідки їх взяти? Звісно, з підприємців, яким збільшать тарифи, обкладуть новими податками тощо.
"Треба, щоби до жовтня 2012 року народ мовчав" – Але ж певні намагання менше втручатися в роботу малого бізнесу вже є. Наприклад, мораторій податкової на перевірки.
– Мораторій на перевірки наче передбачався для тих суб’єктів господарювання, які сплачують податки за спрощеною системою, але ще не до кінця розібрався в новому законодавстві. Бажання хороше. Але виявилося, що в цьому кроці є й політична складова – влада просто боїться масового невдоволення. Не чіпати підприємців-спрощенців на ринках, щоб уникнути активних протестів. Треба, щоби до жовтня 2012 року народ виглядав задоволеним і мовчав. Тому контролюючі органи не підуть перевіряти підприємців. А після цієї дати всі можливі контролюючі органи разом підуть у наступ. Тоді під прес можуть потрапити всі: і хто правий, і хто винний. Тому підприємці повинні виробити свою стратегію протистоянню цій маніпуляції.
– На усіх рівнях державних витрат багато років існують так звані "відкати". Останнім часом ці суми зросли. Чи можливо якось побороти це явище?
– Тут необхідний рух із двох боків. По-перше, робота над нормативно-правовою базою. Адже, "відкати" можливі, коли немає прозорості в конкурсах та тендерах. Нині виграє той, хто пропонує більший "відкат", а не кращі умови. По-друге, громадський контроль за тими, хто дозволяє цим займатися. Люди повинні навчитися оцінювати керівників за справами та результатами, а не за обіцянками та гаслами. (Ліна НАГІРНЯК)
Уже цієї неділі – 24 листопада – у Чернівцях, за сприянням "Словацько-Українського культурно-освітнього товариства", відбудеться зустріч із представниками освітньої програми Free Student.
22 серпня 2023 року Президент України підписав закон, що стосується обов’язкового облаштування бомбосховищ у новобудовах. Як відреагували на ці зміни забудовники й що вони вважають пріоритетним у процесі зведення своїх новобудов, ми поцікавилися у Василя Воєвідка, генерального директора відділу продажів будівельної компанії "Родоліт".
В Україні є чимало компаній, що працюють в галузі архітектурного проєктування та дизайну. У міру того, як між ними зростає конкуренція, підвищується і професійний рівень архітектурних бюро. Про особливості роботи одного з таких чернівецьких бюро ми розпитали у Дарії Олексюк, операційного директора бюро архітектури та дизайну DAR group&partners.
0
3 336
